Справа № 427/4792/13-к
Провадження № 11кп/782/1683/13
28 січня 2014 року апеляційний суд Луганської області у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
Суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську кримінальне провадження № 12013030340001721 за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури м.Свердловська Луганської області ОСОБА_8 на вирок Свердловського міського суду Луганської області від 07 жовтня 2013 року, яким:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бендери, Молдова, росіянин, громадянин України, який має неповну середню освіту, працює в ОП УСШМ підземним гірничим, має на утриманні доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 89 КК України не судимий, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 ( п'ять) років.
Строк покарання обчислено з 09.05.2013 року, з дня затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_7 залишено у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Питання про судові витрати та речові докази вирішені.
09.05.2013 року приблизно о 15 год. 30 хв. ОСОБА_7 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння на своєму автомобілі марки ВАЗ-2106, реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом з ОСОБА_11 прибули у лісосмугу, розташовану поблизу будинку АДРЕСА_1 , де під час бесіди, на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних стосунків, між ОСОБА_7 і ОСОБА_11 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_7 , маючи намір на вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , ножем наніс їй один удар у шию зліва, від чого ОСОБА_11 , тримаючись за рану, почала відходити від обвинуваченого. Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_11 , обвинувачений ОСОБА_7 ножем наніс ще не менше 6 ударів ОСОБА_11 у тулуб з лівої і правої сторони, заподіявши їй тілесні ушкодження у виді: множинних колото-різаних ран голови, шиї, тулуба, проникаючи в ліву плевральну порожнину з пошкодженням - печінки, лівої легені: у черевну порожнину з пошкодженням міжреберних артерій, з крововиливами під оболонку та в тканину лівої легені, печінки, м'язів шиї, параартальної і біляпечіночної клітковини, в м'язи грудини та очеревини, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Смерть ОСОБА_11 наступила 09.05.2013 року від множинних колото-різаних ран голови, шиї, тулуба, з пошкодженням внутрішніх органів - печінки, лівої легені, міжреберних артерій, які супроводжувались гострою рясною зовнішньою та внутрішньою крововтратою.
В апеляційній скарзі старший прокурор прокуратури м. Свердловська Луганської області ОСОБА_8 , не оскаржуючи правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , вважає, що вирок підлягає скасуванню, у зв'язку із м'якістю призначеного покарання та особи засудженого. Вказує, що ОСОБА_7 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, скоїв особливо тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, що характеризує його як суспільно небезпечну особу, а переліченні в обвинувальному вироку обставини, які пом'якшують покарання, не перебувають одна з одною в такому співвідношенні та взаємодії і у своїй сукупності настільки істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тому застосування ст. 69 КК України судом є безпідставним.
Просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 8 років позбавлення волі.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_12 зазначає про те, що судом першої інстанції встановлена наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання, а саме: позитивна характеристика обвинуваченого, наявність на утриманні малолітньої доньки та неповнолітньої доньки його дружини від першого шлюбу, визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування витрат на погребіння потерпілої, що суд врахував думку потерпілого про призначення покарання обвинуваченому не пов'язаного з позбавленням волі. Вважає, що ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тому призначення обвинуваченому покарання із застосування ст..69 КК України є обґрунтованим.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - без змін.
В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора обвинувачений ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, врахувати, що потерпіла, це перша свекруха його дружини, весь час не давала їм нормально жити, оскорбляла, вимагала гроші, оскільки діти називали батьком його, а не її сина, який залишив дружину з дітьми. Вважає що прокурор безпідставно зазначив про те, що він притягувався до кримінальної відповідальності, оскільки з того часу минуло 14 років, крім того, потерпіла теж притягувалась двічі до кримінальної відповідальності, мешкала в вагончику так як свій дім пропила.
Просить врахувати, що похоронами потерпілої займалась його дружина, що у нього залишилось двоє неповнолітніх дітей, що він весь час працював щоб прогодувати сім'ю, його вік, прохання потерпілого не позбавляти його волі і строго не наказувати, і залишити вирок суду без змін.
Після докладу суддею-доповідачем змісту вироку, доводів апеляційної скарги прокурора, були заслухані:
- прокурор, який підтримав апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури м. Свердловська Луганської області ОСОБА_8 та вважав, що вирок підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції при застосуванні ст..69 КК України не наведені пом'якшуючи обставини, просив скасувати вирок суду і ухвалити новий вирок, призначити ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК України покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років;
- захисник ОСОБА_6 , який вважав вирок суду законним і обґрунтованим, просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_7 залишити без змін,
- обвинувачений ОСОБА_7 , який просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, захисника та обвинуваченого ОСОБА_7 , вислухавши учасників процесу в судових дебатах та останнє слово обвинуваченого ОСОБА_7 , дослідивши матеріали провадження та наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З вироку суду першої інстанції вбачається, що в процесі розгляду справи, суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
В суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у скоєнні інкримінованих йому діянь визнав і показав, що 9 травня 2013 року в лісосмузі наніс ОСОБА_11 декілька ударів ножем.
Потерпілий ОСОБА_13 в суді першої інстанції надав письмове клопотання в якому зазначив, про те що претензій матеріального і морального характеру не має та про пом'якшення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання ( т.2 а.с.17).
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку і кваліфікація його дій за ч.1 ст.115 КК України є правильними і відповідають фактичним обставинам справи.
Фактичні обставини справи та кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 не оскаржена в апеляційній скарзі.
У відповідності до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.
У кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК. При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.
Наведених вище вимог судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 не додержано.
Так, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_7 врахував, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд зазначив позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання і роботи, наявність у нього на утриманні малолітньої доньки ОСОБА_10 , та неповнолітньої доньки дружини від першого шлюбу ОСОБА_14 , яка була онукою потерпілої, що він був єдиним годувальником сім'ї. Крім того, суд врахував повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодуванням витрат на погребіння потерпілої, думку потерпілого про призначення покарання не пов'язаного з позбавленням волі.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнав вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, у вироку судом перелічені обставини, що пом'якшують покарання, до яких судом віднесено дані про особу обвинуваченого, визнання ним вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, відшкодування витрат на погребіння потерпілої.
Однак, застосовуючи ч. 1 ст. 69 КК України, суд першої інстанції не умотивував своє рішення, не зазначив, які саме обставини, що пом'якшують покарання або які дані про особу обвинуваченого визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину і впливають на пом'якшення покарання.
Крім того, на думку апеляційного суду, у вироку суд безпідставно зазначив, про те, що обвинувачений ОСОБА_7 та ОСОБА_11 в лісосмузі вживали спиртні напої, оскільки ні в повідомлені про підозру ні в обвинувальному акті про це не зазначено. А згідно з висновком судово-медичної експертизи № 382-А від 03.06.2013 року, яка судом першої інстанції і апеляційним судом досліджувалась, в крові трупа ОСОБА_11 алкоголю не виявлено ( а.с.104-106). Тому на думку апеляційного суду дана обставина підлягає виключенню.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.
Відповідно до ч.2 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Згідно з п.4 ч.1 ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
Частина 1 статті 421 КПК України визначає, що обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати суворіше покарання, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.
Враховуючи наведене, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню з постановленням нового вироку.
При призначенні ОСОБА_7 покарання апеляційний суд відповідно до ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст.12 КК України є особливо тяжким, обставини скоєння кримінального правопорушення, кількість нанесених ОСОБА_11 ударів ножем. Також апеляційний суд враховує дані про особу ОСОБА_7 , який має неповнолітню доньку, працює, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, обставину, що обтяжує покарання - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вищезазначених обставин, а також з урахуванням думки потерпілого в суді першої інстанції про пом'якшення міри покарання обвинуваченому ( т.2 а.с.17), апеляційний суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.115 КК України.
Апеляційним судом не встановлено декілька обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, у зв'язку з чим підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_7 не вбачається.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_7 на користь держави підлягають стягненню судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в розмірі 244 грн. 50 коп. та експертизи холодної зброї в розмірі 244 грн.50 коп.
Відповідно до ст..100 КПК України речові докази : ДВД-диск з записом слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 , який долучений до матеріалів кримінального провадження- підлягає зберіганню при матеріалах кримінального провадження;
- поліетиленовий пакет чорного кольору в якому знаходиться одяг обвинуваченого ОСОБА_7 - футболка синтетична синього кольору з коротким рукавом, спортивні штани чорного кольору з білими смужками по бокам, який знаходиться в камері схову Свердловського МВ ГУМВС України в Луганській області - підлягає поверненню ОСОБА_7 ;
- пакет чорного кольору з одягом потерпілої ОСОБА_11 , пакет з надписом «Експертна служба МВС України» в якому знаходяться фрагмент тканини рожевого кольору, вилучений в ході огляду місця події, прозорий поліетиленовий пакет, в якому знаходяться дві шкарпетки чорного кольору, білий паперовий конверт з зразками волосся потерпілої ОСОБА_11 , білий паперовий конверт з зразком крові потерпілої ОСОБА_11 , які знаходяться в камері схову Свердловського МВ ГУМВС України в Луганській області- підлягає знищенню.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.404, 405, п. 3 ч. 1 ст. 407, п.4 ч. 1,ч.2 ст. 409, п. 2 ч. 1 ст. 413, 420,426,532 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури м. Свердловська Луганської області ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Свердловського міського суду Луганської області від 07 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Визнати ОСОБА_7 винним за ч.1 ст.115 КК України і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 ( вісім) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 09.05.2013 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 -залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в розмірі 244 грн. 50 коп. та експертизи холодної зброї в розмірі 244 грн.50 коп.
Речові докази : ДВД-диск з записом слідчого експерименту за участю ОСОБА_7 , який долучений до матеріалів кримінального провадження- зберігати при матеріалах кримінального провадження;
- поліетиленовий пакет чорного кольору в якому знаходиться одяг обвинуваченого ОСОБА_7 - футболка синтетична синього кольору з коротким рукавом, спортивні штани чорного кольору з білими смужками по бокам, який знаходиться в камері схову Свердловського МВ ГУМВС України в Луганській області - повернути ОСОБА_7 ;
- пакет чорного кольору з одягом потерпілої ОСОБА_11 , пакет з надписом «Експертна служба МВС України» в якому знаходяться фрагмент тканини рожевого кольору, вилучений в ході огляду місця події, прозорий поліетиленовий пакет, в якому знаходяться дві шкарпетки чорного кольору, білий паперовий конверт з зразками волосся потерпілої ОСОБА_11 , білий паперовий конверт з зразком крові потерпілої ОСОБА_11 , які знаходяться в камері схову Свердловського МВ ГУМВС України в Луганській області- знищити.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
На вирок суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_7 , який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2