Єдиний унікальний № 254/609/14-к
Провадження № 1-м/254/2/2014
31 березня 2014 року Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Сальського міського суду Ростовської області від 18 березня 2013 року, -
До Будьоннівського районного суду м. Донецька надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України покарання засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому зазначено, що наказом Міністерства юстиції України від 16 грудня 2013 року №1 2657/5 прийнято рішення про прийняття громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з Російської Федерації в Україну для подальшого відбування покарання, призначеного вироком Сальського міського суду Ростовської області від 18 березня 2013 року.
У судове засідання представник Міністерства юстиції України не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутності. Прокурор просив клопотання задовольнити.
Згідно з інформацією Державної міграційної служби від 22 листопада 2013року та копією паспорта, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 3 Закону України «Про громадянство України» є громадянином України, останнім відомим місцем проживання його в Україні є кв. АДРЕСА_1 .
До клопотання Міністерства юстиції України, разом з копією вироку, долучено документ, що підтверджує набрання вироком суду щодо ОСОБА_4 законної сили 29 березня 2013 року, долучена заява засудженого про його бажання відбувати покарання в Україні, копії текстів статей кримінального закону РФ, за яким засуджений ОСОБА_4 ( Статей 158, 162 , 69 КК РФ) До клопотання також долучена довідка про тривалість відбутої частини строку покарання, строк відбуття покарання закінчується 13 лютого 2018 року, дані про те, що засуджений відбуває покарання в ФКУ ВК-5 ГУФСВП Росії по Ростовській області, характеристику засудженого та інформацію про його стан здоров'я, що датовані 20 серпня 2013року.
У судове засідання представник Міністерства юстиції України не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутності. Прокурор просив клопотання задовольнити.
Главою 46 КПК України регламентовано порядок визнання та виконання вироків судів іноземних держав та передача засуджених осіб.
Частиною 1 ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб передбачено, що компетентні власті держави виконання вироку:
а) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної процедури згідно з положеннями статті 10;
b) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11. При цьому згідно ч.2 цієї статті держава виконання вироку, на прохання, до передачі засудженої особи інформує державу винесення вироку про те, яку з цих процедур вона буде використовувати.
В силу ч.1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч.3 ст.603 КПК України, якою на суд покладено обов'язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, або відповідними положеннями КПК України, відмічає, що чинними на території України є Закони України «Про приєднання України до Європейської Конвенції про передачу засуджених осіб» та «Про ратифікацію Європейської Конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків».
Зазначені Європейські Конвенції згідно з положеннями ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Відповідно до ст.4 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків санкція (тобто призначене покарання) може виконуватися іншою Договірною Державою тільки у разі, якщо згідно з її законодавством дія, за яку була встановлена санкція, була б злочином в разі її вчинення на її території, та особа, якій було встановлено санкцію, підлягала би покаранню, в разі якщо вона вчинила б цю дію там.
Як визначено положеннями ч. 3 ст. 609 КПК України, після надходження всіх необхідних документів Міністерство юстиції України протягом місяця розглядає надіслані матеріали та в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання, на території України, звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність з законодавством, за змістом ч.6 ст. 609 КПК України передбачено, що копія судового рішення про результати розгляду клопотання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність з законодавством України, копія судового рішення, разом з інформацією про задоволення відповідного запиту про передачу особи, направляється державі, судом якої ухвалено вирок. Системний аналіз норм законодавства дає суду можливість розгляду такого клопотання до передачі особи на територію України для відбування покарання.
За приписами ч. 1 ст. 610 КПК України судовий розгляд клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України здійснюється за участю прокурора.
У відповідності з ч. 4 ст. 610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:
1) якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України;
2) якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
Вироком Сальського міського суду Ростовської області від 18 березня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину та йому призначено покарання: за ч. 1 ст. 158 КК РФ - до 10 (десяти) місяців позбавлення волі;
- за п. «в» ч. 2 ст. 158 КК РФ до 2 (двох) років позбавлення волі, без обмеження волі;
- за ч. 2 ст. 162 КК РФ до 4 (чотирьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі, без штрафу та обмеження волі.
У відповідності з ч. 3 ст. 59 КК РФ, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складення призначених покарань, остаточно визначено покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців. До набрання вироком чинності запобіжний захід ОСОБА_4 залишено тримання під вартою.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з 14.08.2012 року.
Стаття 158 ч. 1 КК РФ відповідає ст. 185 ч. 1 КК України.
Стаття 158 ч. 2 п. «в» КК РФ відповідає ст. 185 ч. 3 КК України.
Стаття 162 ч. 2 КК РФ відповідає ст. 187 ч. 1 КК України.
Стаття 69 ч. 3 КК РФ відповідає ст. 70 ч .1, 2 КК України.
При цьому строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави за ст.. 158 ч. 1 і ст.. 158 ч. 2 п. «в» КК РФ, є меншим, ніж мінімальний строк (позбавлення волі), передбачений санкціями статей 185 ч. 1 та ст.. 185 ч. 3 та встановлений Загальною частиною Кримінального кодексу України.
Вислухавши думку прокурора, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність з законодавством України вироку Сальського міського суду Ростовської області від 18 березня 2013 року відносно ОСОБА_4 щодо визначення норм Кримінального Кодексу України, якими передбачена відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення та визначення строку позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Приймаючи рішення про приведення вироку суду щодо ОСОБА_4 у відповідність з вимогами законодавства України, суд приймає до уваги вимоги Європейської конвенції про передачу засуджених осіб та вимоги ч.ч.3, 4 ст. 610 КПК України і вважає необхідним привести вирок Сальського міського суду Ростовської області від 18 березня 2013 року щодо ОСОБА_4 у відповідність з законодавством України, дотримуючись строку, визначеного вироком суду іноземної держави, та вважати ОСОБА_4 засудженим: - за ч. 1 ст. 185 КК України до 10 (десяти) місяців позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 187 КК України до 4 (чотирьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.ч. 1,2 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складення призначених покарань, остаточно вважати ОСОБА_4 засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі, строком 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 14.08.2012 року, зарахувавши до строку відбутого ним покарання час тримання під вартою з 14.08.2012 року.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.4 Європейської Конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, ст.ст. 9, 11 Європейської Конвенції про передачу засуджених осіб, ст.ст. 602-612 КПК України суд, -
Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Сальського міського суду Ростовської області від 18 березня 2013 року - задовольнити повністю.
Привести вирок Сальського міського суду Ростовської області від 18 березня 2013 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність із законодавством України.
Вважати ОСОБА_4 засудженим:
- за ч. 1 ст. 185 КК України до 10 (десяти) місяців позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 185 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 187 КК України до 4 (чотирьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.ч. 1,2 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складення призначених покарань, остаточно вважати ОСОБА_4 засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі, строком 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 14.08.2012 року, зарахувавши до строку відбутого ним покарання час тримання під вартою з 14.08.2012 року.
Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити без змін - у вигляді тримання під вартою.
Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України та Державної пенітенціарної служби України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області протягом 7 діб з моменту її проголошення через Будьоннівський районний суд м. Донецька.
Суддя: ОСОБА_1