іменем україни
20 березня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
Гулька Б.І. Луспеника Д.Д. Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області, реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсними рішення сільської ради та свідоцтва про право власності на земельну ділянку за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 2 грудня 2013 року,
У липні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що він є власником 13/25 частин будинку АДРЕСА_1, який знаходиться на земельній ділянці, площею 0,15 га. Власником іншої частини будинку є ОСОБА_5 У грудні 2008 року між ними виник спір щодо порядку користування зазначеною земельною ділянкою. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 1 лютого 2010 року затверджено мирову угоду між ним та ОСОБА_5, за якою 0,13 га вказаної земельної ділянки рахується за ним, а 0,02 га - за ОСОБА_5 Звернувшись до сільської ради з метою приватизації земельної ділянки, яка знаходилася у його користуванні, він дізнався, що ОСОБА_5 на підставі рішення сільської ради від 26 вересня 2012 року № 26-15 приватизувала земельну ділянку, площею 0,0401 га, а не площею 0,02 га, як це передбачено мировою угодою, та отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку.
У зв'язку з цим позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати недійсним рішення Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 26 вересня 2012 року № 26-15 в частині виділення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,0401 га, по АДРЕСА_1; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0401 га, виданий ОСОБА_5 21 травня 2013 року; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку; зобов'язати Головне управління Держземагенства у Черкаському районі Черкаської області скасувати у поземельній книзі та Державному земельному кадастрі записи про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на вище зазначену земельну ділянку та внести відповідні записи до поземельної книги та Державного земельного кадастру; стягнути з ОСОБА_5 на його користь понесені ним судові витрати.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 2 грудня 2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що права позивача діями відповідачів (ОСОБА_5 та Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області) не порушені.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 2 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Б.І. Гулько
Д.Д. Луспеник
С.Ф. Хопта