27 березня 2014 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Нагорняк В.А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 04 березня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/2 частини жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами,
У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/2 частину жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Обґрунтовував свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом є він та його сестра - ОСОБА_3
Кожен з них 30 серпня 2011 року отримали свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частини зазначеного жилого будинку. Після чого ОСОБА_3 відмовилася провести відчуження своєї частини на його користь, як було домовлено між ними, на підставі якої він їй дарував свою 1/2 частини жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1
Зазначав, що відповідачка не має наміру проживати в будинку, однак чинить перешкоди у користуванні даним житлом. Крім того, дії ОСОБА_3 та її чоловіка несуть в собі загрозу його життю та здоров'ю, а тому проживати разом в одному будинку неможливо.
Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 23 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частини жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 04 березня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішили спір з урахуванням меж заявлених позовних вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками апеляційного суду та з їх оцінкою.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 1/2 частини жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ В.А. Нагорняк