31 березня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.,
суддів: Леванчука А.О., Нагорняка В.А.,Мазур Л.М., Писаної Т.О.,
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос», яке діє через представника ОСОБА_6, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку та договорів купівлі-продажу недійсними, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос», третя особа - Управління земельних ресурсів в Обухівському районі Київської області, про визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним та припинення права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_14 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос», третя особа - Управління земельних ресурсів в Обухівському районі Київської області, про визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним,
У січні 2012 року ТОВ «Лотос» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку та договорів купівлі-продажу недійсними. Посилаючись на те, що оспорюванні державні акти отримані відповідачами після набуття ТОВ «Лотос» права власності на спірну земельну ділянку, позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Лотос» про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,7499 га недійсним та припинення права власності товариства на вказану земельну ділянку, посилаючись на те, що попередній власник частини спірної земельної ділянки ОСОБА_11, у якого він придбав вказану земельну ділянку за договором купівлі-продажу, набув права власності на неї раніше ніж ТОВ «ЛОТОС», а тому державний акт на право власності на землю виданий товариству незаконно.
ОСОБА_14 також звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого ТОВ «Лотос» Козинською селищною радою Обухівського району Київської області 12 липня 2007 року. Позовні вимоги ОСОБА_14 мотивувала порушенням норм чинного законодавства при видачі оспорюваного державного акта.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 лютого 2013 року позов ТОВ «Лотос» задоволено, у задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_7 та ОСОБА_14 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 16 травня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Лотос» відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено частково. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 683980 від 12 квітня 2007 року, виданий ТОВ «Лотос» на земельну ділянку площею 0,7499 га для будівництва у смт Козині Обухівського району Київської області. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2013 року касаційні скарги представника ОСОБА_7, до якої приєднався представник ОСОБА_14 та представника ТОВ «Лотос» відхилено, рішення апеляційного суду залишено без змін.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява представника ТОВ «Лотос» про перегляд вказаної ухвали суду касаційної інстанції на підставі неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження своїх доводів заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2013 року, від 09 листопада 2012 року, від 09 жовтня 2013 року, від 30 жовтня 2013 року, від 13 листопада 2013 року і від 13 лютого 2013 року.
Статтею 355 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах або встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Згідно з п. 7 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» (далі - Постанова) постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК.
Зі змісту доданих до заяви ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2013 року, від 30 жовтня 2013 року та від 13 листопада 2013 року вбачається, що судом касаційної інстанції скасовано рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд, тобто остаточного вирішення спору судом касаційної інстанції не відбулося, тому на вказані ухвали не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.
У п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування статей 353-360 ЦПК України» роз'яснено, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Із доданих до заяви ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 липня 2013 року, від 09 листопада 2012 року, від 13 лютого 2013 року та ухвали про перегляд якої подано заяву вбачаються тотожні предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини. При цьому судом по різному застосовані одні й ті самі норми матеріального права, вказані заявником, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
З урахуванням вказаного, наведені заявником доводи містять ознаки, які згідно з вимогами ст. 355 ЦПК України є підставами для перегляду судових рішень.
Керуючись статтями 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку та договорів купівлі-продажу недійсними, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос», третя особа - Управління земельних ресурсів в Обухівському районі Київської області, про визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним та припинення права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_14 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос», третя особа - Управління земельних ресурсів в Обухівському районі Київської області, про визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.А. Макарчук
Судді: А.О. Леванчук
Л.М. Мазур
В.А. Нагорняк
Т.О. Писана