04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" березня 2014 р. Справа№ 911/4344/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Синиці О.Ф.
Ткаченка Б.О.
при секретарі: Волуйко Т.В.
Представники сторін:
позивача:не з'явився;
відповідача:Куприянський Б.О., за довіреністю;
розглядаючи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів"
на рішення господарського суду Київської області від 21.01.2014
у справі № 911/4344/13 (суддя: Заєць Д.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Сільгосппостач"
до Публічного акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів"
про стягнення 50560,00 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 21.01.2014 у справі № 911/4344/13 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Сільгосппостач" 50560 грн. 00 коп. заборгованості та 1720 грн. 50 коп. судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 21.01.2014 у справі № 911/4344/13 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Скарга мотивована тим, що господарським судом Київської області не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 № 911/4344/13 у справі № 911/4344/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 911/4344/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 24.03.2014 об 11:00.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 № 911/4344/13 у справі № 911/4344/13 сформовано для розгляду письмових зауважень колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Ткаченко Б.О.
24.03.2014 позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином.
Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представника позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
24.03.2014 представник скаржника в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів встановила наступне.
28.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний дім "Сільгосппостач" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" (покупцем) було укладено договір № 13/01/28 (надалі - договір).
Згідно із п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити в обумовлений цим договором термін предмет поставки (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти предмет поставки та сплатити за нього грошову суму на розрахунковий рахунок продавця протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання товару, якщо сторони не домовляться про інше. У випадку встановлення у специфікаціях порядку розрахунків, відмінних від зазначених у договорі, розрахунки щодо партії, вказаної у специфікації, проводяться згідно порядку, встановленою у специфікації (8.2 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору предметом поставки по даному договору є визначені родовими ознаками товари, перелік та вимоги до якості яких зазначені в додатку №1 до даного договору.
В 2.2 договору сторони погодили, що асортимент, кількість, вимоги до якості та пакування товарів, ціна, умови оплати та термін поставки вказуються у специфікації, яка узгоджується та підписується сторонами перед поставкою і є невід'ємною частиною цього договору.
Специфікаціями №9 від 17 червня 2013 року та №10 від 1 липня 2013 року сторонами погоджено найменування, кількість, ціна, термін та місце поставки, а також термін оплати, а саме, 7 календарних днів з моменту поставки товару.
Пунктом 11.1 договору встановлено, що договір набирає сили з моменту його підписання і діє протягом одного року. Якщо жодна зі сторін на протязі 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить про бажання припинити його дію, то договір вважається подовженим на такий самий строк і на таких самих умовах, які були передбачені договором.
У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Суд зазнає, що договір, специфікація №9 від 17 червня 2013 року та №10 від 1 липня 2013 року підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь яких зауважень і застережень та скріплений їх печатками, що також не заперечується сторонами.
З матеріалів справи вбачається та підтверджується видатковою накладною № 94 від 03.07.2013 р. на суму 118090,00 грн., № 97 від 10.07.2013 р. на суму 108500,00 грн., що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, який останнім був прийнятий без будь-яких зауважень щодо якості та кількості.
З матеріалів справи вбачається, що спір у справі виник з в'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором не повністю оплатив отриманий товар, в зв'язку з чим у нього наявна заборгованість в розмірі 50560,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення з огляду на наступне.
Суд відмічає, що накладні які наявні в матеріалах справи відповідають вимогам, які ставляться до первинних та зведених облікових документів згідно з ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому підтверджує отримання скаржником товару на підставі договору.
До того ж, накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками без будь-яких зауважень та застережень.
Оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити, що фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар, а часткова оплата скаржником свідчить, про його схвалення договору та визнання заборгованості.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення боргу визнаються судом обґрунтованими.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду Київської області від 21.01.2014 у справі № 911/4344/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 21.01.2014 у справі № 911/4344/13 - без змін.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" (07420, Київська область, Броварський район, смт. Калита, вул. Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 00951758) до Державного бюджету України (Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001, код платежу 22030001) 53 (п'ятдесят три) грн. 00 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
3. Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.
4. Матеріали справи № 911/4344/13 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя В.О. Зеленін
Судді О.Ф. Синиця
Б.О. Ткаченко