31 березня 2014 року м. Київ К/800/10762/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії,
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції, а у справі ухвалено нове рішення, яким цей позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком починаючи з 21 червня 2011 року, а також визнано протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо непередання Управлінню Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва заяви позивача про поновлення виплати її пенсії.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що положення статей 49 та 51 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими особи, які виїхали на постійне проживання за кордон, позбавлялись права на пенсію, визнано такими, що не відповідають Конституції України згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року N 25-рп/2009. Тому з цього моменту позивач має право на відновлення виплати її пенсії.
Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва звернулося з касаційною скаргою на вказане рішення апеляційного суду, в якій просить їх скасувати, а рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову - залишити в силі.
У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).
Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки повторюють аналогічні доводи заперечень на позов які були належним чином досліджені й оцінені апеляційним судом, а заявник не наводить підстав вважати, що суд при цьому неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
За обставин, коли у такій категорії спорів існує усталена судова практика Вищого адміністративного суду України, а оскаржуване судове рішення їй не протирічить, підстав для перевірки матеріалів справи не вбачається.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя
Вищого адміністративного
суду України М.І. Цуркан
Суддя М.І. Цуркан