"06" березня 2014 р. м. Київ К/9991/14802/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Малиніна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Зборівського районного суду Тернопільської області від 04 травня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року, -
У травні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Зборівського районного суду Тернопільської області від 04 травня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року, позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) та статтею 289 КУпАП.
Такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивач 16 лютого 2011 року отримав з відділу ДВС Зборівського РУЮ постанову від 15 лютого 2011 року про відкриття виконавчого провадження з якої дізнався про існування спірної постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВО1 №015759 від 08 грудня 2010 року.
Згідно статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Згідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до статті 289 КпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною першою статті 100 КАС встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вимоги чинного законодавства та обставини, якими позивач обґрунтував підстави для поновлення строку звернення до суду, суди попередніх інстанцій обґрунтовано застосували до спірних правовідносин наслідки пропущення десятиденного строку звернення до суду за захистом порушених прав, передбачені статтею 100 КАС України.
Таким чином, суд першої інстанції, висновки якого суд апеляційної інстанції підтвердив, правильно залишив позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду, у зв'язку з пропуском процесуального строку.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Зборівського районного суду Тернопільської області від 04 травня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: