Справа №560/222/14-к
Провадження №1-кп/560/36/14
31 березня 2014 року м.Дубровиця
Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
потерпілого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в м. Дубровиця кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014180110000036 від 12 січня 2014 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України, освіти середньої, студента 3-го курсу денної форми навчання Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, неодруженого, раніше не судимого.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
12 січня 2013 року біля 01-ї години ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на вулиці поблизу Будинку культури в с.Залужжя Дубровицького району Рівненської області, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, умисно, протиправно, всупереч волі власника, таємно заволодів мотоциклом марки "GEON GN150-11", який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , чим завдав останньому майнової шкоди на суму 2760 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.289 КК України.
07 лютого 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 було укладено угоду про примирення в кримінальному провадженні відповідно до вимог ст. 471 КПК України.
За умовами угоди про примирення обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав винуватість в зазначеному діянні, передбаченому ч.1 ст. 289 КК України.
Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 в межах санкції ч.1 ст. 289 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням на нього обов'язків передбачених п.п. 2,3 ч.1 ст.76 КК України.
Згода обвинуваченого на призначення вказаного покарання отримана.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження вищевказаної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Частиною 3 ст. 469 КПК України встановлено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримано правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений не заперечував щодо затвердження вказаної угоди з потерпілим, призначивши узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Потерпілий також просив угоду затвердити, погоджуючись з обраною мірою покарання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК є злочином середньої тяжкості.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч. 1 ст. 289 КК України.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення і характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України. Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ч.1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідають вимогам КПК та КК України, а також виконавши в судовому засіданні вимоги ч. 4 і ч. 6 ст. 474 КПК України та переконавшись у відсутності підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених у ч. 7 ст. 474 КПК України і враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, суд, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , що передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, є вчинення ним кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, суд вважає доведеним у підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 289 Кримінального кодексу України, за якою належить призначити ОСОБА_4 покарання, узгоджене сторонами угоди про примирення.
Санкцією ч.1 ст. 289 КК України передбачене покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Таким чином, враховуючи вимогу закону, умови угоди, суд прийшов до висновку, що погоджене сторонами покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, передбачене санкцією статті, зі звільненням його відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік та призначенням обмежень передбачених п.п. 2,3 ч.1 ст.76 КК України, може бути застосовано до обвинуваченого.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, до обвинуваченого не застосовувались. Процесуальних витрат по кримінальному провадженню немає. Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 376, 394-395, 468, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 07 лютого 2014 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати виним за ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Керуючись ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік.
Відповідно до п.п.2, 3, ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк засудженому ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд Рівненської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Обвинуваченому, потерпілому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1