Ухвала від 26.03.2014 по справі 806/6932/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"26" березня 2014 р. Справа № 806/6932/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Соморовій В.А,,

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_3,

представника відповідача: Житкевич С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" січня 2014 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 21 січня 2014 року позов задовольнив частково.Визнав неправомірним та скасував податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 07.10.2013 р. № 000202222 в частині 4513,20 грн. неправомірно застосованих штрафних санкцій.

В решті позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач та відповідач звернулись до суду з апеляційними скаргами.

Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з"ясування обставин справи, невідповідність висновків обставинам справи, просить постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та ст. 159 КАС України, просить постанову скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає, що скарги задоволенню не підлягають, враховуючи таке.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернулася до суду з позов, в якому просить визнати протиправними дії контролюючого органу та скасувати податкове повідомлення - рішення Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області від 07 жовтня 2013 року № 000202222. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що 10 вересня 2013 року головними державними ревізорами - інспекторами відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у Житомирській області була проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. За наслідками перевірки контролюючим органом зроблено висновок про незабезпечення позивачем ведення у порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. У зв'язку з чим відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 07 жовтня 2013 року № 000202222, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 31901,20 грн.

На думку позивача, вказаний висновок є безпідставним, оскільки відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України нею під час перевірки були надані всі необхідні документи, зокрема, накладені, коро, контрольні книжки та ін. Облік товарних запасів за місцем реалізації здійснювався належним чином. Документи на отримання лікеро-горілчаних та тютюнових виробів були наявні та надавалися перевіряючим під час проведення перевірки, проте останніми вони не були взяті до уваги. Також вказувала на те, що перевірка було проведена безпідставно, так як наказ було видано без наявності обставин, які дають право контролюючого органу проводити такі перевірки.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що 10 вересня 2013 року головними державними ревізорами - інспекторами Головного управління Міндоходів у Житомирській області була проведена перевірка павільйону, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та належить суб'єкту господарювання - ОСОБА_5, відповідно до наказу про проведення фактичної перевірки від 09 вересня 2013 року № 299.

Перевіркою виявлено факт зберігання алкогольних напоїв з простроченим терміном; неведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, які не відображені в такому обліку на суму 15950,60 грн., а саме: позивач не надала в повній мірі документи на алкогольні напої та тютюнові вироби, що посвідчують походження товару. Внаслідок чого контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.96 р. № 854, ст. 14 Закону України від 12.05.1991 р. № 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів" в частині зберігання алкогольних напоїв з простроченим терміном; п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР в частині неведення у порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, про що складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 19 вересня 2013 року № 31/21/НОМЕР_1.

07 жовтня 2013 року Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області на підставі акту перевірки від 19.09.2013 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 000202222, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 31901,20 грн.

Штрафні санкції до позивача застосовані на підставі ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення п. 12 ст. 3 цього Закону, а саме: за неведення у порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на суму 15950,60 грн.

Під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем ведення обліку товарних записів на загальну суму 15950,60 грн., з яких алкогольних напоїв на 3227,10 грн., тютюнових виробів на 12723, 50 грн.

З матеріалів справи суд вбачає, що ОСОБА_5 зареєстрована 10.03.2006 року як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Житомирської міської ради та як платник податків перебуває на обліку в Житомирській ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області. Позивач перебуває на загальній системі оподаткування.

Фактичну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 було проведено на підставі наказу головного управління Міндоходів у Житомирській області № 294 від 09 вересня 2013 року.

Згідно із пунктом 1 цього наказу, перевірку необхідно було провести з 10.09.2013 р. тривалістю 10 діб за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника: АДРЕСА_1 , щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України, при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно із п. 80.7 ст. 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

У пункті 177.10 статті 177 ПК України закріплено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Пунктом 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 24.12.2010 року № 1025, передбачено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Згідно із п. 2 вказаного Порядку, самозайняті особи повинні придбавати та оформлювати Книгу самостійно. Книга має вигляд зошита чи блокнота. Прошнурована з пронумерованими сторінками Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку самозайнятої особи.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг.

В силу приписів статті 6 Закону, облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Таким чином, фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов'язані вести облік товарних запасів в порядку, встановленому чинним законодавством.

Суд першої інстанції встановив, що книга обліку доходів і витрат ведеться Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5.

Із опису алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що надійшли в реалізацію та на які відсутні документи на отримання, переліку документів на отримання товару, наданих під час перевірки позивачем згідно опису, складеного 10.09.2013 р. в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , до акту перевірки від 19.09.2013 року (додаток № 1 і 3 до акту) вбачається, що висновок про порушення ведення обліку товарних запасів алкогольних напоїв обґрунтовано не наданням позивачем під час перевірки документів на отримання товару, а саме: горілки "Мерная на мол." 0,2; "Хлібний дар класична" 0,5; "Перепелка класична" 0,2; "Перепелка карпатська" 0,7; "Горілочка" 0,2; "Хортиця" 1,75; "Козацька Рада класична" 0, 75; "Козацька Рада класична" 0, 5; "Хлібний дар класична" 1,0; "Хлібний дар класична" 0, 5; "Хортиця" 1, 75; "Рада" 0,7; "Перша Гільдія" 0,7; "Мерная на мол." 0,2; "Медофф клас" 0,7; "Медофф клас" 0,5; "На бруньках медова з перцем" 0,2; "Класична на бруньках ЖЛГЗ" 0,5; коньяку "Кримський зірки" 0,25; "Коктибель 4 зірки" 0, 37; "Коктибель 5 зірок" 0, 25; "Грінвіч 4 зірки" 0,5; "Шабо 4 зірки" 0, 5; "Жан-Жак 3 зірки" 0,5; "Шустов 3 зірки" 0,5; "Шустов 3 зірки"; "Жан-Жак 4 зірки" 0,5; вина "Коблево Кагор"; "Мускат"; "Лідія" 1,0; "Маренго черв." 0,5; віскі "Джон уокер ред" 0,5; коньяк "Легенда"; коньяк "Тріумф Жан- Жак" 0,5; лікер "Канарі" 0,35, про що вказано у позиціях №№ 2, 8, 10, 14, 20, 28, 29, 31, 33, 36, 37, 38, 40, 47, 48, 55, 62, 74, 81, 82, 88, 93, 96, 97, 100, 101, 109, 111, 114, 115, 121, 122, 123, 124 відповідно опису, який є додатком № 1 до акту перевірки від 19.09.2013 р.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач надала документи на підтвердження отримання алкогольних напоїв, описаних у позиціях № 2, 8, 10, 14, 20, 40, 47, 48, 55, 62, 74, 82, 88, 93, 96, 97, 100, 101, 109, 111, 114, 115, 121, 124, а саме: видаткові накладні, виписані відповідними постачальниками.

Видаткові накладні на підтвердження цих позицій відображені позивачем у книзі обліку доходів і витрат, витяг з книги наявний у матеріалах справи.

Слід зазначити, що по позиціям 28, 29, 31, 33 під час перевірки позивачем надані видаткові накладні, про що вказано відповідачем у переліку документів до акту від 19.09.2013 р. (додаток № 3 до акту).

Документом на обґрунтування позицій № 8 і №10 опису до акту є видаткова накладна № 57601/56183 від 10 вересня 2013 року, яка була врахована відповідачем щодо позиції № 9, але залишилася поза увагою щодо позицій № 8, №10. Наявність цієї видаткової накладної спростовує факт відсутності документів на товар, зазначених у цих позиціях.

Суд першої інстанції правомірно не погодився з доводами відповідача, що видаткові накладні, які надані на обґрунтування позицій в списку під №№ 47,48,55,88,93,111,114 хоч і співпадають за необхідними реквізитами, однак не були надані перевіряючим, тому не можуть спростувати виявлені під час фактичної перевірки порушення.

Ці видаткові накладні містять усю необхідну інформацію для підтвердження отримання алкогольних напоїв, описаних у позиціях № 47,48,55,88,93,111,114 додатку № 1 до акту.

Враховуючи наявність видаткових накладних на отримання алкогольних напоїв, перелічених у позиціях за №№ 2, 8, 10, 14, 20, 28, 29, 31, 33, 40, 47, 48, 55, 62, 74, 81, 88, 93, 97, 111, 114, 124 додатку № 1 до акту перевірки від 19.09.2013 року, відображених у книзі обліку та доходів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що облік цих товарних запасів позивачем ведеться у відповідності до норм чинного законодавства.

Проте, ні під час проведення фактичної перевірки, ні під час розгляду справи судом, позивачем не було надано документів на отримання товару, зазначеного у позиціях за №№ 36,37,38,122,123 опису алкогольних напоїв та тютюнових виробів до акту перевірки від 19.09.2013 року.

Суд першої інстанції встановив, що в наданих позивачем видаткових накладних як доказів отримання товарів, які були описані під час фактичної перевірки 10.09.2013 року в магазині за адресою: АДРЕСА_1, а саме: від 17.07.2013 р. № 45880/44720, відповідно до якої позивачем придбано "Вермут маренго" 0,5 (позиція № 115 опису); від 20.02.2013 р. № 10844/10900 - придбано вино "Коблево Бордо "Кагор Кара- Баш" (дес. черв.) 0, 75 (позиція № 109 опису); від 04.07.2013 р. № 42903/41984 - придбано віскі "Джон уокер ред" 0,5 (позиція № 121 додатку № 1 до акту перевірки); від 08.08.2013 року № РН-13-011015 - придбано коньяк "Коктебель" 5 зірок (позиція № 82); від 27.09.2012 р. № 24794 - придбано коньяк "Шустов 3 зір." 0,5 (позиція № 100); від 29.01.2013 р. № 47717080 - придбано коньяк "Жан-Жак 3 зірки" 0,5 (позиція № 96) та коньяк "Жан-Жак 4 зірки" 0,5 (позиція № 101 додатку № 1 до акту перевірки від 19.09.2013 р.) адреса доставки вказана: м. Житомир, вул. Короленка, буд. № 5.

Проте, фактична перевірка була проведена в павільйоні, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Зважаючи на це, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не було забезпечено ведення у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації - АДРЕСА_1, тобто порушено ведення обліку товарних запасів, а саме: алкогольних напоїв, описаних у позиціях за №№ 36, 37, 38, 82, 96, 100, 101, 109, 115, 121, 122, 123 додатку № 1 до акту перевірки від 19.09.2013 року, на загальну суму 970,50 грн.

Щодо правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25447,00 грн. податковим повідомленням - рішенням від 07.10.2013 року № 000202222 за порушення ведення обліку товарних запасів, а саме тютюнових виробів вартістю 12723,50 грн., колегія суддів зазначає наступне.

У пункті 4 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 року № 218 закріплено, що вони поширюються на всіх суб'єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності, які пройшли реєстрацію в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, одержану в порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до пункту 8 вказаних Правил (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) тютюнові вироби, що надходять до продажу, повинні бути з відповідними документами, наявність яких передбачена законодавством.

Згідно із пунктом 9 Правил, тютюнові вироби підлягають обов'язковій сертифікації в порядку та у строки, визначені законодавством України. Роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється за наявності в документах, згідно з якими вони надійшли, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності.

Пунктом 10 Правил встановлено, що суб'єктам підприємницької діяльності забороняється приймати для продажу тютюнові вироби від юридичних і фізичних осіб, які не мають ліцензії на виробництво або на право імпорту, чи оптової торгівлі тютюновими виробами.

Суд встановив, що описані під час проведеної фактичної перевірки тютюнові вироби на загальну суму 12723,50 грн. були придбані позивачем у фізичної особи - підприємця ОСОБА_7. На підтвердження обліку тютюнових виробів позивачем надано до суду фіскальні чеки.

Проте, фізичній особі - підприємцю ОСОБА_7 Головним управлінням Міндоходів у Житомирській області було видано ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії НОМЕР_2, яка дійсна з 17 липня 2013 року по 17 липня 2014 року, а ліцензія на право оптової торгівлі тютюновими виробами не видавалась.

Так, у службовій довідці відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 15 січня 2014 року № 12/8/21 повідомлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_7 ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами не одержував.

Отже, позивач всупереч приписам Правил прийняла для продажу тютюнові вироби від фізичної особи - підприємця, який немає ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами.

Колегія суддів погоджується з місцевим судом, що фіскальні чеки, надані позивачем, не є належними доказами підтвердження ведення обліку тютюнових виробів за місцем їх реалізації, оскільки із вказаних фіскальних чеків не видно кому продано цигарки, на виконання яких договорів, коли здійснена поставка і в яких об'ємах (видаткових накладних не надано). Книга обліку доходів і витрат не містить реквізитів належного документа, що підтверджують понесені витрати позивачем на придбання тютюнових виробів у загальній сумі 12723,50 грн.

За таким обставин, суд дійшов правильного висновку, що ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації було здійснено позивачем з порушенням п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Вартість товарів, які не були обліковані позивачем у встановленому порядку складає 13694,00 грн. (12723,5+970,5=13694).

Відповідно до статті 20 Закону № 265/95-ВР, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суд правильно вказав, що розмір фінансової санкції за наслідками проведеної фактичної перевірки становить 27388 грн. (13694*2=27388), а не 31901,20 грн., яке це було визначено у оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 07 жовтня 2013 року.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області не було доведено правомірність нарахування фінансових санкцій позивачу в сумі 4513,20 грн., тому податкове повідомлення - рішення від 07.10.2013 р. № 000202222 в цій частині є неправомірним, відтак його слід скасувати, а позовні вимоги в частині визнання неправомірним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 4513,20 грн. - задовольнити.

Підсумовуючи наведене, слід вказати, що постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства, а тому її належить залишити без змін. Доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" січня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" березня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 АДРЕСА_2

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

- ,

Попередній документ
37938801
Наступний документ
37938803
Інформація про рішення:
№ рішення: 37938802
№ справи: 806/6932/13-а
Дата рішення: 26.03.2014
Дата публікації: 02.04.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі: