18.03.2014 Справа № 230/7634/13-а
№ провадження: 2-а/230/1/2014
18 березня 2014 року Єнакіївський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
при секретарі - Здебській Т.М.
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - Пєтухова Р.С.
представника третьої особи - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Єнакієве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Єнакієвської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з адміністративною позовною заявою до відповідача Єнакієвської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначають, що у період з 2003 по 2006 роки за узгодженням із керівництвом Центрального ринку м. Єнакієве на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 вони збудували торгівельні місця. 30.06.2006 року відповідач уклав з ОСОБА_7 договір оренди земельної ділянки за вищевказаною адресою, на якій знаходились торгівельні місця позивачів. Позивачі вважають, що ОСОБА_7 незаконно стала здійснювати будівництво на орендованій земельній ділянці. З листа Управління архітектури Єнакієвської міської ради від 15.11.2012 року за вих. № 01-36/483 позивачі дізнались про те, що 09.11.2012 року ОСОБА_7 було оформлено два паспорти прив'язки на тимчасові споруди, розміщені за адресою: АДРЕСА_1. Вважають, що відповідачем незаконно видані зазначені паспорти ОСОБА_7, оскільки не було узгоджено будь-яких проектів забудов на зазначеній земельній ділянці та не надавався дозвіл на здійснення будівництва земельної ділянки. Крім того, видача цих паспортів суперечить пункту 2.20 Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, оскільки паспорти були видані після встановлення ОСОБА_7 торгівельних місць. За таких обставин позивачі просять зобов'язати Єнакієвську міську раду анулювати видані ОСОБА_7 два паспорти прив'язки тимчасових споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивачі та представник позивача підтримали позовні вимоги з мотивів і підстав, викладених у позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що зазначені паспорти прив'язки видані у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі поданих ОСОБА_7 документів, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, залученої до участі у справі ухвалою Єнакіївського міського суду Донецької області від 19.12.2013 року, у судовому засіданні пояснив, що видача паспортів прив'язки ОСОБА_7 не порушила права позивачів, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що з 1993 року вона орендувала торгівельне місце, коли ОСОБА_7 уклала договір оренди, то вона орендувала торгівельне місце вже у ОСОБА_7, з 2006 року ОСОБА_7 почала будівництво на земельній ділянці.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що він, будучи фізичною особою - підприємцем, орендував торгівельне місце у Центрального ринку м. Єнакієве, потім у ОСОБА_7 З 2006 року ОСОБА_7 почала будівництво ролетів, у 2007 році будівництво було закінчено.
ОСОБА_10, викликана до суду в якості свідка, у судовому засіданні пояснила, що вона працює на Центральному ринку м. Єнакієве з 2000 року. У 2006 році ОСОБА_7 почала будівництво на земельній ділянці, у 2007 році будівництво було закінчено.
Суд, вислухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
30 червня 2006 року між Єнакієвською міською радою, орендодавцем, та приватним підприємцем ОСОБА_7, орендарем, укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надав в строкове платне користування орендарю земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,1281 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
За умовами договору на момент передачі ділянки в оренду на ній розміщена будівля крамниці (п. 1 договору від 30.06.2006 року).
Земельна ділянка надана в оренду на 15 років з метою обслуговування крамниці (п.п. 2, 4) (а.с. 84-91).
07.11.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернулась до Управління архітектури та містобудування Єнакієвської міської ради із заявою про оформлення паспорту прив'язки групи тимчасових споруд торгівельного призначення на орендованій нею земельній ділянці (а.с. 43).
09.11.2012 року Управлінням архітектури та містобудування Єнакієвської міської ради фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 було видано 2 паспорти прив'язки № 01-36/1 ТС та № 01-36/2 ТС на групу тимчасових споруд торгівельного призначення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 92-108).
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно ст. 25 названого Закону орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Пунктами 2.2, 2.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244, передбачено, що замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС. До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.
Пунктом 2.6 названого Порядку передбачено, що для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає:
- схему розміщення ТС (додаток 1);
- ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1);
- схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб'єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України";
- технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.
Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
Згідно п. 2.14 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, паспорт прив'язки ТС не надається за умов: 1) подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; 2) подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку. Ненадання паспорта прив'язки з інших підстав не допускається.
П. 2.27 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності передбачені підстави, при яких дія паспорту прив'язки анулюється.
Суд приходить до висновку, що Управління архітектури та містобудування Єнакієвської міської ради, видаючи фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 два паспорти прив'язки № 01-36/1 ТС та № 01-36/2 ТС на групу тимчасових споруд торгівельного призначення за адресою: АДРЕСА_1, діяло відповідно до вимог чинного законодавства з дотриманням принципів, викладених у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, отже, підстав для анулювання вказаних паспортів не вбачається.
Доводи позивачів про те, що Управління архітектури Єнакієвської міської ради не узгоджувало будь-яких проектів забудов на вказаній земельній ділянці та не надавало дозволу на здійснення на ній будівництва, а також про те, що паспорти видані після встановлення ОСОБА_7 тимчасових споруд судом не приймаються, оскільки відповідно до наведеного Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності зазначені позивачами обставини не є умовами для видачі паспортів прив'язки на тимчасові споруди. Доводи позивача про те, що на орендованій земельній ділянці ОСОБА_7 самовільно збудовано капітальну споруду також не беруться судом до уваги, оскільки відповідно до умов договору оренди на земельній ділянці, яку передано ОСОБА_7 у 2006 році, було розташовано будівлю крамниці, для обслуговування якої і було передано земельну ділянку.
Суд критично ставиться до показань свідків, допитаних у судовому засіданні, оскільки свідки мають недобре ставлення до ОСОБА_7, тому є зацікавленими в розгляді справи, а також жоден зі свідків не надав будь-яких доказів, підтверджуючих здійснення будівництва ОСОБА_7 у 2006 році.
Крім того, частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України надає кожній особі право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Із системного аналізу статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду землі» саме орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
Таким чином, після передачі в 2006 році земельної ділянки площею 0,1281 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 до останньої перейшли усі права щодо володіння та використання цієї земельної ділянки.
Позивачами не надано суду належних та допустимих доказів, що вони мають будь-які права щодо цієї ділянки і що видачею ОСОБА_7 паспортів прив'язки на тимчасові споруди були порушені їх права, свободи чи інтереси.
Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відповідача Єнакієвської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 6-11, 12, 15, 158-163, 185 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Єнакієвської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Єнакіївський міський суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Вступна та резолютивна частини постанови складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 березня 2014 року.
Повний текст постанови суду складений 21 березня 2014 року.
Суддя Єнакіївського міського суду
Донецької області Л.В. Мелещенко