Справа № 456/1120/14-ц
Провадження № 2/456/924/2014
про залишення позовної заяви без руху
31 березня 2014 року суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитчин І. М. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на гараж,
позивачка звернулася до відповідачів з позовом про визнання права власності на гараж АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна особа зобов'язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно із ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, передбачених у ст.ст. 119,120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Дана позовна заява не відповідає вимогам ч.2 ст.119 ЦПК України з наступних підстав.
Згідно з роз'ясненнями ВССУ, які наведені у листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 вирішуючи питання про те, чи підлягають розгляду судом справи про право на спадкування без попереднього звернення особи до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину та відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, судам потрібно враховувати наступне.
Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів.
Якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов'язані видати довідку про належність житлового будинку, споруди на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов'язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
При дотриманні названих умов, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду шляхом оскарження дій нотаріуса за правилами позовного провадження.
Окрім цього із змісту п.9 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) вбачається, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону N 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.
У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Враховуючи наведене, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти суд має звертати увагу чи зазначено у позовній заяві відповідно до вимог ст.119 ЦПК обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин. У разі відсутності посилання на такі обставини або докази суд має відповідно до вимог ст.121 ЦПК залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків із наслідками, передбаченими частиною другою ст.121 ЦПК.
Оскільки позивачкою не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, а саме: звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини; заведення спадкової справи; відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; звернення до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю із заявою про прийняття об'єкта до експлуатації, висновку компетентного органу щодо дотриманням будівельних норм і правил, при будівництві спірного гаражу, вважаю, що за таких обставин позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачці строк для усунення цих недоліків.
Керуючись ст.121 ЦПК України,
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на гараж - залишити без руху.
Про залишення скарги без руху повідомити скаржника та надати йому строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення скарги без руху.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, скарга буде вважатись неподаною та повертається скаржнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Микитчин