КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ
Провадження № 2/268/412/14 Справа № 268/4415/13-ц
Рішення
іменем України
07 лютого 2014 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
головуючої судді Запорожець Т.А.
при секретарі Бондур М.В.
за участі позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
14 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням подружнього життя і неможливістю збереження сім'ї.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалась на факти і обставини, викладені у заяві, та зазначила, що з 17 жовтня 2000 року вона перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. Неповнолітніх дітей від шлюбу не мають. Шлюбне життя з відповідачем було припинено в липні 2012 року. Причиною розірвання шлюбних відносин стала відсутність взаємопорозуміння, довіри, дружби та взаємодопомоги. Розірвати шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану відповідач відмовляється. З листопада 2012 року позивачка проживає з іншим чоловіком, від якого вагітна та має намір зареєструвати шлюб. За таких підстав вона дійшла висновку, що примирення між нею та відповідачем, так само як і подальше сімейне життя є неможливим, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них. Спору про розподіл майна на час розгляду справи в суді між ними немає. Посилаючись на наведені обставини позивачка просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 визнав, погодившись з викладеними у ньому обставинами та поясненнями позивачки в суді, пояснивши, що з липня 2012 року вони з дружиною припинили шлюбні відносини. З цього ж часу вони проживають за різними адресами, не ведуть сумісне господарство і мають окремий бюджет. Вважає, що їх сім'ю зберегти не можливо.
Третя особа - ОСОБА_3, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та просив суд задовольнити позов, пояснивши, що перебуває у відносинах в позивачкою з листопада 2012 року. Він визнає факт батьківства зачатої дитини позивачки та має намір зареєструвати шлюб з ОСОБА_1
Вислухавши пояснення позивача, відповідача та третьої особи, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 17 жовтня 2000 року в Торезькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану Донецької області, актовий запис № 268. Неповнолітніх дітей від шлюбу подружжя не має.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Рішення про розірвання шлюбу, як визначено нормою статті 112 СК України, суд постановляє якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 припинили шлюбні відносини, не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились недружні взаємовідносини, позивач не має наміру зберегти сім'ю, мешкає у фактично шлюбних відносинах з іншим чоловіком - ОСОБА_3, від якого перебуває у стані вагітності та має намір зареєструвати шлюбні відносини. Спору про розподіл майна між подружжям немає.
За наведених обставин, суд вважає що надання подружжю строку для примирення не відповідає моральним засадам суспільства.
Згідно до положень статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання позивача продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_2 та ОСОБА_1, збереження їх сім'ї є неможливим та суперечить їх інтересам та інтересам третьої особи. Заява відповідає дійсній волі дружини, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Позивачка наполягає на відновленні її дошлюбного прізвища.
Позивачка не наполягає на компенсації за понесені витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 110-112 Сімейного кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 17 жовтня 2000 року у Торезькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану Донецької області, актовий запис за № 268, розірвати.
За вибором позивачки змінити її прізвище з ОСОБА_1 на дошлюбне - ОСОБА_1
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Т.А. Запорожець