21.03.2014 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Симаченко Л. І., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 розглянув адміністративну справу за його апеляцією на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду від 5 лютого 2014 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Завидова Мукачівського району Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти тисяч дев'ятисот п'ятдесяти гривень.
Постановлено стягнути судовий збір в розмірі 36 гривень 54 копійок.
Згідно з постановою суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 1 січня 2014 року, о 6 - й годині 40 хвилинах, на вул. Гагаріна в м. Іршаві Закарпатської області керував автомобілем марки «Рено - Кенго», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження та змінити постанову суду в частині накладення стягнення. Посилається на те, що про час і місце розгляду справи повідомлений не був, розгляд відбувся без його участі, копію постанови отримав 18 лютого 2014 року, апеляцію подав 25 лютого 2014 року. Вважає, що судом при накладенні стягнення не було враховано характер вчинення правопорушення, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують відповідальність та дані про особу, зокрема: що він не судимий, до адміністративно відповідальності раніше не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, тимчасово не працює, знаходиться у скрутному матеріальному становищі.
Переглянувши справу в межах апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав свої апеляційні вимоги та просив поновити строк на оскарження, врахувати його щире каяття та пом'якшити накладене стягнення; перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга підлягають задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що судом не було дотримано, передбачених ст. 268 КпАП України, вимог щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суд не перевірив наявність в матеріалах справи даних про своєчасне повідомлення особи про час і місце розгляду справи, не звернув увагу, що в повідомленні про вручення поштового відправлення на ім'я ОСОБА_1 не зазначено адреси порушника, а вказано лише назву населеного пункту, в якому він проживає, в повідомленні відсутні дані про вручення судової повістки й підпис особи про її отримання. Крім того, в матеріалах справи міститься не оригінал повідомлення, а його ксерокопія. ( а. с. 4 ).
За таких обставин вважати, що правопорушник отримав своєчасно повідомлення про час і місце розгляду справи не представляється можливим. Крім того, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що за вказаною адресою він прописаний, а фактично проживає за іншою адресою: АДРЕСА_1.
Достовірних даних про отримання ОСОБА_1 копії постанови суду в матеріалах справи також немає. На супровідному листі зазначена дата - 8 лютого 2014 року, на поштовому штемпелі повідомлення вказана дата - 12 лютого 2014 року, відмітки про вручення поштового відправлення немає, адреса на повідомленні не зазначена, оригінал повідомлення відсутній. Разом із тим, в матеріалах справи є пропозиція про добровільне виконання постанови суду, яка датована 18 лютого 2014 року, тобто тою датою, на яку посилається апелянт. ( а. с. 6, 7, 8 ).
Отже, посилання правопорушника про те, що копію постанови він отримав 18 лютого 2014 року заслуговують на увагу, у зв'язку з чим апеляційний суд визнає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними і поновлює цей строк.
Що стосується апеляційних вимог, то такі також підлягають задоволенню з таких підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи та вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Винуватість порушника підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення та висновку щодо результатів медичного огляду на предмет стану алкогольного сп'яніння. (а. с. 1, 2).
Фактичні обставини та кваліфікація вчиненого не оскаржуються. Разом із тим, суд всупереч вимогам ст. 245 КУпАП не мотивував своє рішення в частині накладення адміністративного стягнення. Він не з'ясував наявність обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність та дані, що характеризують особу правопорушника, хоча у відповідності до вимог ст. ст. 23, 33 КпАП України повинен був врахувати як характер вчиненого правопорушення, так і особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність. Суд не прийняв до уваги, що метою накладення адміністративного стягнення є не тільки покарання, а й виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Отже, в цій частині рішення суду є несправедливим і підлягає зміні. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 у вчиненому щиро розкаявся, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, постійної роботи не має, знаходиться у скрутному матеріальному становищі, апеляційний суд вважає можливим зменшити розмір штрафу до мінімального розміру, передбаченого санкцією цієї статті.
Керуючись ст. 294 КпАП України, апеляційний суд Закарпатської області
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Постанову Мукачівського міськрайонного суду від 5 лютого 2014 року щодо ОСОБА_1 в частині накладеного стягнення змінити. Зменшити розмір штрафу до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі трьох тисяч чотирьохсот гривень.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області Л. І. Симаченко