04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" березня 2014 р. Справа№ 911/4816/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі Кобець М.О.
за участю представників:
від позивача: Воронов І.О. - представник за довіреністю від 01.10.2013 року;
від відповідача: Миронов І.Є. - представник за довіреністю від 25.12.2013 року;
від третьої особи: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»
на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.02.2014 року
у справі № 911/4816/13 (суддя Лилак Т.Д.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіДі Термінал»
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіДі Автосіті Одеса»
про стягнення 49 033 960, 03 грн.
Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДІ Термінал" про стягнення 5 500 000,00 доларів США простроченої заборгованості по кредиту, 34 375,00 доларів США строкової заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 476 590,00 доларів США простроченої заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 29 968,84 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 56 808,22 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 13 109,59 доларів США 3 % річних від суми основної заборгованості по кредиту, 10 010,89 доларів США 3 % річних від суми основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 109 903,75 грн. штрафних санкцій.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2014 року зупинено провадження у справі № 911/4816/13 до вирішення Господарським судом міста Києва пов'язаної з нею справи № 910/719/14 за позовом ТОВ «ВіДі Автосіті Одеса» до ПАТ «ВТБ Банк» про визнання недійсним кредитного договору та набранням законної сили судового рішення.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на підставі ст. 83 ГПК України, господарський суд вправі за власної ініціативи визнати договір, що пов'язаний з предметом спору недійсним не зупиняючи провадження у справі.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» по справі № 911/4816/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2014 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/4816/13 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2014 року Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на ухвалу Господарського суду Київсьукої області від 20.02.2014 року прийнято до свого провадження колегією суддів: Дідиченко М.А., Руденко М. А., Ткаченко Б.О., та призначено до розгляду на 24.03.2014 року.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2014 року змінено склад суду, призначено по справі № 911/4816/13 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Представник позивача у судовому засіданні 24.03.2014 року підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 24.03.2014 року заперечував проти апеляційної скарги та просив ухвалу місцевого суду залишити без змін.
Представник третьої особи у судове засідання 24.03.2014 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
31.01.2014 року ТОВ "ВіДі Термінал" подало клопотання до суду першої інстанції про зупинення провадження у справі № 911/4816/13 у зв'язку з розглядом пов'язаних з нею іншої справи № 910/719/14.
Статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (п. 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18).
Якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним (п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 року № 11).
Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2008 року між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіДі-Автосіті Одеса" укладено договір кредиту № 100.2.3-01/50к-08.
26.01.2011 року між ПАТ "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіДі Термінал" укладено договір поруки № 100.2.3-13/4п-11, яким забезпечено виконання зобов'язання ТОВ "ВіДі Автосіті Одеса" за договором кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року.
Предметом спору у даній справі є вимога ПАТ "ВТБ Банк" як кредитора про стягнення з ТОВ "ВіДі Термінал" як поручителя за договорами поруки від 26.01.2011 року суми заборгованості, яка виникла внаслідок порушення ТОВ "ВіДі Автосіті Одеса" як позичальником, умов договору кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року.
Предметом спору у пов'язаній справі № 910/719/14, є вимога ТОВ "ВіДі Автосіті Одеса" про визнання недійсними договору кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року.
Внаслідок порушення умов вказаного договору кредиту виникла підстава для стягнення заборгованості позичальника з поручителя у даній справі в межах суми поруки.
Основним зобов'язанням у даному випадку є зобов'язання по договору кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року.
Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Основне зобов'язання забезпечене договором поруки від 26.01.2011 року посвідченими приватним нотаріусом ОСОБА_8 та зареєстрованими в реєстрі за № 112.
Частиною 2 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Таким чином, визнання недійсним договору кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року, спричиняє припинення договору поруки № 100.2.3-13/4п-11 від 26.01.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за № 112.
Отже, у випадку визнання недійсним договору кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року, стягнення коштів у даній справі за договорами поруки буде безпідставним.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав та їх обґрунтованість для зупинення провадження по даній справі № 911/4816/13 до вирішення пов'язаної справи № 910/719/14.
Крім того, твердження апелянта щодо можливості визнання договору кредиту № 100.2.3-01/50к-08 від 04.03.2008 року недійсними в даній судовій справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, є помилковим з огляду на наступне.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором поруки, учасниками якого є позивач та відповідач. Зобов'язання по даному договору у третьої особи відсутні. Предметом пов'язаної справи № 910/719/14 є визнання кредитного договору недійсним, сторонами якого є третя особа та позивач.
Отже, застосовуючи п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України щодо визнання недійсним кредитного договору у даному провадженні призведе до порушення прав третьої особи, оскільки вона є стороною оспорюваного договору, а тому повинна виступати відповідачем у справі.
Крім того, згідно із ст. 83 ГПК України суд має право, а не обов'язок визнавати договір недійсним. До того ж, у випадку розгляду іншим судом вимоги про визнання недійсним договору, пов'язаного з предметом даного спору, суд позбавляється даного права, оскільки з одного і того ж спору не може бути винесено два рішення.
Тому, враховуючи вказані підстави є необхідним застосування ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, що і було зроблено судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про зупинення провадження у справі № 911/4816/13 до вирішення пов'язаної із нею справою № 910/719/14 є обґрунтованими.
Таким чином, з огляду на встановлені апеляційним господарським судом фактичні обставини справи, судова колегія приходить до висновку про необгрунтованість доводів апеляційного оскарження, у зв'язку з чим винесену судом першої інстанції законну ухвалу від 20.02.2014 року № 911/4816/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.02.2014 року № 911/4816/13 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 20.02.2014 року № 911/4816/13 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 911/4816/13 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко