Номер провадження № 22-ц/785/3712/14
Головуючий у першій інстанції Турецький О.С.
Доповідач Калараш А. А.
27.03.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Калараш А.А.
суддів - Гончаренко В.М., Короткова В.Д.
з участю секретаря - Волчанського О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2013 року,-
встановила:
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з названим позовом.
Позивачем ОСОБА_2 одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири, що є об'єктом спору, посилаючись на те, що у разі невжиття вказаних заходів, це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог позивача (а.с. 3).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2013 року заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на нежитлові приміщення - номера-апартаментів АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_3 (ідентифікацій номер НОМЕР_1), який проживає за адресою: АДРЕСА_2.
Накладено арешт на нежитлові приміщення - номера-апартаментів АДРЕСА_3, власником яких є ОСОБА_3 (ідентифікацій номер НОМЕР_1), який проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.12, 13).
В апеляційній скарзі ПАТ «ОТП Банк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та ухвалити нову про відмову у задоволені заяви про забезпечення позову.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на них, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, виходив з того ,що вжиття заходів забезпечення позову являється правом суду та не призведе впливу на стан майна,а сприятиме реальному виконанню рішення.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна з наступного.
З матеріалів справи вбачається ,що у листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3.
В заяві про забезпечення позову ,шляхом накладення арешту на нерухоме майно ,що належить відповідачу ОСОБА_3 , позивач посилався на те ,що на час звернення до суду з позовом існує реальна небезпека відчуження відповідачем квартир, які є об'єктом спору.
Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом ,який розглядає справу.
Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
З виділених матеріалів справи не вбачається те ,що відповідач має намір відчужити спірне майно та існує реальна загроза не виконання рішення суду ,саме з підстав позовних вимог позивача про зобов'язання вчинити певні дії.
Крім того задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову , суд першої інстанції не врахував те, що спірне майно з 2007 року ,відповідно до договору іпотеки № PML -5002212007 перебуває у заставі ПАТ «ОТП Банк» та 20.03.2013 року був складений виконавчий напис на заставлене ОСОБА_3 нерухоме майно.
Відповідно до роз'яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено , що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково задовольнив заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову.
За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, апеляційна скарга ПАТ «ОТП Банк» підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню.
Керуючись ст. п.4 ч.1 ст.311 ,ст.ст.315, 319 ЦПК України , колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ПАТ «ОТП Банк» задовольнити .
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2013 року скасувати.
У задоволені заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.А. Калараш
В.М. Гончаренко
В.Д. Коротков