Справа № 363/41/13-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/780/235/14 Доповідач у 2 інстанції Гайдай
Категорія 20 28.03.2014
Іменем України
19 березня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
з участю прокурора - ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 25 грудня 2013 року, яким, -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 30.04.2013р. Вишгородським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст.187, ст.ст. 70,71 КК України на 5 років 9 місяців позбавлення волі;
засуджено та призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 186 КК України 4 роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 187 КК України 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, що йому належить.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, що йому належить.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання призначеного вироком Вишгородського районного суду Київської області від 30 квітня 2013 року остаточно ОСОБА_7 призначено 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, що йому належить.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 14.10.2013р. Вишгородським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 186, ст. 75 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;
засуджено та призначено покарання за ч. 2 ст. 187 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, що йому належить.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги 1568,60 грн. за лікування потерпілого ОСОБА_9 .
Вирішено питання речових доказів.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнані винними та засуджені за те, що 22 листопада 2012 року близько 2 години, перебуваючи неподалік від будинку АДРЕСА_3 , побачили на вулиці ОСОБА_10 , підійшовши до нього, ОСОБА_7 наніс удар ОСОБА_10 в обличчя, від якого останній втратив рівновагу та впав на землю. Після цього, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 руками та ногами почали наносити удари потерпілому по різних частинах тіла. Скориставшись безпорадним станом потерпілого, ОСОБА_8 почав оглядати кишені ОСОБА_10 , звідки відкрито викрав мобільний телефон, марки «Iphone» в корпусі чорного кольору, вартістю 2000 грн., в якому знаходилася сім-картка мобільного оператора «Лайф» вартістю 15 грн., на рахунку якого знаходилися грошові кошти в сумі 50 грн., а ОСОБА_7 викрав із кишені куртки навушники до мобільного телефону вартістю 70 грн. та ланцюжок із срібного металу, вагою 12 грн., довжиною 50 см., вартістю 144 грн., на якому знаходилася підвіска у вигляді хрестика, вагою 2,40 гр., вартістю 28,8 грн. та грошових коштів в сумі 162, 50 грн., викраденим розпорядились на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 2470,30 грн.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 29.01.13 р. ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
1 грудня 2012 року близько 4 години ОСОБА_7 , перебуваючи біля приміщення нічного магазину «Беназір» по пр. Шевченка в м.Вишгород Київської області, зустрів ОСОБА_9 , після чого почали разом розпивати спиртні напої. Близько 5 години 01.12.12 року ОСОБА_9 зібрався йти додому та відійшов декілька метрів від приміщення вказаного магазину, ОСОБА_7 , наздогнавши ОСОБА_9 наніс йому один удар в обличчя, від якого ОСОБА_9 втратив рівновагу та впав на землю. Скориставшись безпорадним станом потерпілого, ОСОБА_7 викрав у нього мобільний телефон, марки « Нокія 1661» в корпусі чорного кольору, вартістю 200 грн., в якому знаходилася сім-картка мобільного оператора «Лайф» вартістю 10 грн., на рахунку якого знаходилися грошові кошти в сумі 20 грн., викраденим майном розпорядився на власний розсуд чим заподіяв потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 230 грн.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 26.02.13 р., ОСОБА_9 отримав легкі тілесні ушкодження.
17 лютого 2013 року близько 3 години ОСОБА_7 , знаходився в квартирі ОСОБА_11 , яка розташована в АДРЕСА_4 , скориставшись неуважністю потерпілого, відкрито викрав ноутбук марки «DELL 1525» в корпусі темно синього кольору, вартістю 2300 грн., в якому знаходилася сім-картка мобільного Інтернету «UTEL», вартістю 40 грн. та пішов із квартири в невідомому напрямку, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 2700 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки в епізоді з ОСОБА_9 співробітники слідчих органів виклали обставини подій з явно обвинувальним ухилом, виходячи з показів потерпілого, які мають суттєві протиріччя, а саме потерпілий зазначає, що була серія ударів, що не відповідає дійсності, оскільки він наніс потерпілому лише один удар, крім цього, обвинувачений зазначає, що мобільний телефон він не викрадав, а випадково знайшов його біля місця сутички. Щодо епізоду з ОСОБА_12 , то обвинувачений ОСОБА_7 зазначає, що він дійсно був присутній при розмові ОСОБА_8 з потерпілим ОСОБА_12 , проте жодних протиправних дій відносно останнього не вчиняв та не викрадав у нього навушники і ланцюжок, а покази ОСОБА_8 щодо цього надані під тиском працівників правоохоронних органів. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_7 зазначає, що в епізоді з ОСОБА_11 немає жодних ознак кримінального правопорушення, оскільки останній віддав йому свій ноутбук в якості погашення боргу.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_7 , котрий підтримав свою апеляційну скаргу у повному обсязі і просить вирок скасувати, справу направити на додаткове розслідування, обвинуваченого ОСОБА_8 , котрий апеляційну скаргу ОСОБА_7 підтримав, думку прокурора, котрий вважає вирок щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за які він засуджений доведена доказами зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_10 , котрий в судовому засіданні підтвердив те, що саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пограбували його, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров'я; протоколами пред'явлення особи для впізнання та фотознімками від 22.11.2013 року, під час якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , котрі наносили йому тілесні ушкодження та викрали телефон, ланцюжок та гроші; протоколом проведення слідчого експерименту від 3.12.2012 року, під час якого ОСОБА_8 показав на місці вчинення злочину, де саме він викрав телефон у ОСОБА_10 , показав ділянку, де він з ОСОБА_7 наносили удари ОСОБА_10 , після чого він викрав мобільний телефон, а ОСОБА_7 викрав навушники та зірвав з шиї ланцюжок; протоколом одночасного допиту від 18.02.2013 року, під час якого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали як вони вчиняли злочин щодо ОСОБА_10 .
Щодо вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_9 та відкритого викрадення чужого майна у ОСОБА_11 , то вина ОСОБА_7 обґрунтована судом першої інстанції, підтверджена протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколом одночасного допиту ОСОБА_9 та ОСОБА_7 де ОСОБА_9 показував, що саме ОСОБА_7 1.12.2012 року вчинив щодо нього пограбування, викравши у нього мобільний телефон та спричинив йому тілесні ушкодження; протоколом проведення слідчого експерименту з фото таблицею від 15.03.2013 року під час якого ОСОБА_7 вказав місце де він наніс удар потерпілому ОСОБА_9 та викрав у нього мобільний телефон; показаннями потерпілого ОСОБА_11 , даними в судовому засіданні; протоколом одночасного допиту від 26.03.2013 року ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , де потерпілий ОСОБА_11 показав, як ОСОБА_7 увірвався до квартири, побив його та забрав ноутбук разом із зарядним пристроєм і навушникам , будь-яких боргів у нього перед ОСОБА_7 не було.
Щодо доводів ОСОБА_7 , що ноутбук ОСОБА_11 віддав йому добровільно за борги, то суд дав їм належну оцінку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано і правильно прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях і кваліфікації його дій.
Щодо обраного виду та розміру покарання ОСОБА_7 , то суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують покарання і призначив покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для скасування чи зміни вироку колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Вишгородського районного суду Київської області від 25 грудня 2013 року щодо нього без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.