Справа № 127/16650/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Сичук М.М.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
20 березня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Залімський І. Г.
судді: Сушко О.О. Смілянець Е. С.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду м. Вінниця від 05 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії,
Позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.09.2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ст.ст.197, 183-2 КАС України, проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як досліджено з матеріалів справи позивач є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням інваліда війни серії НОМЕР_1 від 03.09.2003 року, і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни -інвалідів війни.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача відсутнє право на отримання підвищення до пенсії, відповідно до ч.4 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в редакції від 23 листопада 1995 року, як інваліду війни ІІ групи у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції, погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було внесено зміни в ч.4 ст.13 та викладено в редакції, яка передбачає, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зазначені зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", такими, що не відповідають Конституції України не визнавались, а отже, на час звернення до суду з даним позовом нарахування та виплата пенсії позивачу здійснювалася відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у відповідача обов'язку здійснювати підвищення раніше призначеної позивачу, як інваліду війни ІІ групи, пенсії на 350% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.?
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, -залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду м. Вінниця від 05 вересня 2013 року, -без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О.
Смілянець Е. С.