номер провадження справи 8/18/14
21.03.2014 Справа № 908/545/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (69008, м. Запоріжжя, вул.. Цимлянська, 29-А)
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)
про стягнення 6376 грн. 50 коп. основного боргу
Суддя І. А. Попова
Представники:
Позивача - Волтер О.В., дов. від 28.02.2014 р.
Відповідача - Сиваш А.М., дов. № 18-191 від 17.12.2013 р.
Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 6376 грн. 50 коп. основного боргу.
В судовому засіданні, відкритому 13.03.2014 р., оголошувалася перерва до 21.03.2014 р.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 21.03.2014 р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові та заяві від 13.03.2014р., відповідно до ст. ст. 334, 553, 554, 624, 625, 632, 655, 691, 692, 712 ЦК України. В обґрунтування вимог вказує, що за видатковою накладною № РН-001200 від 19.07.2013 р. поставив відповідачу хімічну продукцію у кількості 75 кг на суму 6376 грн. 50 коп. Зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач не виконав, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 6376 грн. 50 коп., яку позивач просить стягнути з товариства «Запорізький завод феросплавів».
Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що відповідно до п. 5.1 договору № 175 від 15.07.2013 р. покупець здійснює оплату шляхом оформлення на адресу постачальника гарантованого платежу «з датою виконання у майбутньому». Дата відправки гарантійного платежу протягом 5-ти календарних днів за фактичну кількість поставленого товару за умови виконання продавцем п. 4.1.1 цього договору. Вказаний пункт договору передбачає наступний перелік товаросупровідних документів в оригіналі, оформлених державною мовою: рахунок, накладна на відпуск товару, оформлені відповідно до вимог п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 р. № 88. Відповідач зазначає, що в матеріалах, наданих позивачем, відсутні докази, які б підтверджували факт надання рахунків, пред'явлених за поставлений товар. Відсутність вручення рахунку свідчить про невиконання позивачем п. 4.1.1 договору. Таким чином, як вважає відповідач, ним не порушено умов договору, оскільки момент для сплати за отриманий товар відповідно до умов розділу 5 договору, не настав.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 15.07.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (постачальник, позивач по справі) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (покупець, відповідач по справі) укладено договір постачання № 175, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті та за цінами, вказаними у додатках та додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Порядок розрахунків узгоджено сторонами п. 5.1 договору, яким передбачено, що покупець здійснює оплату шляхом оформлення на адресу постачальника гарантованого платежу «з датою виконання у майбутньому». Пунктом 5.2 договору встановлено, що покупець відправляє гарантований платіж на адресу постачальника; дата відправки гарантованого платежу - протягом 5-ти календарних днів за фактичну кількість поставленого товару за умови виконання постачальником п. 4.11, 4.1.5 - 4.18 цього договору; дата виконання гарантійного платежу - 5 календарних днів від дати відправки гарантійного платежу.
Пунктом 4.1.1 договору передбачений наступний перелік товаросупроводжувальних документів в оригіналі, оформлених державною мовою: 1) рахунок, накладна на відпуск товару, оформлені відповідно до вимог п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 р. № 88; 2) сертифікат якості виробника товару; 3) копія сертифікату походження товару СТ1 (у разі необхідності); 4) у разі якщо товар підлягає сертифікації - гігієнічний, екологічний сертифікат; 5) товарно-транспортну накладну форми № 1-ТН.
Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 175 від 15.07.2013 р. за видатковою накладною № РН-001200 від 19.07.2013 р. позивачем поставлено відповідачу товар на суму 6376 грн. 50 коп., який отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на зазначеній накладній та довіреність № 536 від 19.07.2013 р.
Як свідчить позивач, в порушення умов договору відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав. Згідно представленого позивачем розрахунку за останнім склалася заборгованість в розмірі 6376 грн. 50 коп.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідачем заперечується факт надання постачальником документів, передбачених п. 4.1.1 договору. Сторони в розділі 7 договору погодили, що приймання товару за кількістю здійснюється покупцем на його складі відповідно до вимог Інструкції П.6 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965р. За вимогами п.12 Інструкції П-6 приймання продукції по кількості проводиться по транспортним та супровідним документам відправника, і в разі відсутності товаросупровідних документів складається акт, в якому вказується які документи відсутні. Таким чином, не складення відповідачем за відповідними поставками згідно вимог Інструкції П-6 акту про відсутність товаросупровідних документів є підтвердженням надання позивачем відповідних документів. Відповідач не надав доказів на підтвердження обставин, про які зазначає та не довів факту порушення постачальником (позивачем по справі) строків передачі товаросупроводжувальних документів. Також суд зазначає, що до розгляду справи у господарському суді відповідачем зауважень щодо неотримання супровідних документів на поставлену продукцію не надавалось та на вимогу позивача надано відповідь (лист № 27-1095 від 25.10.2013 р.) про можливість сплати заборгованості в листопаді 2013 р. Крім того, у видатковій накладній № РН-001200 від 19.07.2013 р. підставою для оплати зазначено рахунок-фактуру № СФ-000999 від 18.07.2013 р.
Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Відповідна оплата має бути здійснена боржником незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.
Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений договором термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору (п.5.2 договору). Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу, заявлені вимоги не спростував, суд вважає, що вимоги про стягнення основного боргу в сумі 6376 грн. 50 коп. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача спростовано вищевикладеним.
Позовні вимоги задовольняються.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст. ст. 193 ГК України, ст. 526, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (69008, м. Запоріжжя, вул.. Цимлянська, 29-А, ЄДРПОУ 34155997) 6376 (шість тисяч триста сімдесят шість) грн. 50 коп. основного боргу, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення складено 25 березня 2014 року.
Суддя І.А. Попова