Ухвала від 19.03.2014 по справі 6-49510св13

УХВАЛА

іменем україни

19 березня 2014 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом військової частини А 4515 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди за касаційною скаргою військової частини А 4515 на рішення апеляційного суду м. Севастополя від 30 вересня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року військова частина А 4515 звернулася до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що з 1 грудня 2010 року по 28 листопада 2011 року відповідач проходив військову службу у військовій частині А 4515 на посаді начальника служби паливно-мастильних матеріалів, був матеріально відповідальною особою за автомобільне пальне, яке прийняв на відповідальне зберігання. При передачі майна при звільненні відповідача була встановлена нестача автомобільного пального на суму 178 832 грн 16 коп. При проведенні службового розслідування було встановлено, що нестача паливно-мастильних матеріалів сталася через недбале ставлення відповідача до своїх обов'язків, чим позивачу завдано матеріальних збитків.

У звґязку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 178 832 грн 16 коп. на відшкодування завданої майнової шкоди, а також понесені судові витрати.

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 3 квітня 2013 року позов військової частини А 4515 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь військової частини А 4515 суму в розмірі 178 832 грн 16 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 30 вересня 2013 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі військова частина А 4515, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення, як суд першої інстанції, так і апеляційний суд, виходили з того, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак з такими висновками судів погодитися не можна.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який визначив повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Згідно з п. 2 ч 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічною службою згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

У цьому випадку спір між сторонами виник з приводу проходження відповідачем публічної служби - військової служби.

Свої вимоги позивач також обґрунтовував Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР, а тому розгляд судами справи в порядку цивільного судочинства не можна визнати правильним і ухвалені судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Ураховуючи те, що порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, допустили як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених ч. 1 ст. 340, п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 333, 336, 340, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу військової частини А 4515 задовольнити частково.

Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 3 квітня 2013 року та рішення апеляційного суду м. Севастополя від 30 вересня 2013 року скасувати.

Провадження у справі за позовом військової частини А 4515 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

В.А. Черненко

Попередній документ
37800275
Наступний документ
37800277
Інформація про рішення:
№ рішення: 37800276
№ справи: 6-49510св13
Дата рішення: 19.03.2014
Дата публікації: 25.03.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Категорія справи: