іменем україни
26 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Касьяна О.П., Дьоміної О.О., Коротуна В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора Коростишівського району в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Коростишівського нотаріального округу ОСОБА_7, Відділ Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції, Державна реєстраційна служба Коростишівського районного управління юстиції у Житомирській області, про визнання недійсним договору про розірвання договору дарування житлового будинку та зобов'язання повернути житловий будинок, за касаційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 23 грудня 2013 року,
У липні 2013 року прокурор Коростишівського району звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: приватний нотаріус Коростишівського нотаріального округу ОСОБА_7, Відділ Державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції, Державна реєстраційна служба Коростишівського районного управління юстиції у Житомирській області, про визнання недійсним договору про розірвання договору дарування житлового будинку та зобов'язання повернути житловий будинок.
13 листопада 2013 року рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області у задоволенні позову відмовлено.
23 грудня 2013 року рішенням апеляційного суду Житомирської області рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено.
Визнано недійсним договір про розірвання договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 від 28 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу ОСОБА_7, зобов'язано ОСОБА_6 повернути ОСОБА_5 цей будинок. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення апеляційного та залишити в силі рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно з законом, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин, касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 потрібно відхилити, рішення апеляційного суду Житомирської області від 23 грудня 2013 року залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відхилити, рішення апеляційного суду Житомирської області від 23 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.П. Касьян
О.О. Дьоміна
В.М. Коротун