Ухвала
іменем україни
13 березня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_10,
суддів: ОСОБА_11, ОСОБА_12,
за участю прокурора ОСОБА_13,
при секретарі ОСОБА_14,
розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою з доповненнями прокурора, який брав участь у розгляді справи кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2013 року,
Вироком Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 31 травня 2013 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в м. Ангрен Ташкентської області, проживаючої за адресою АДРЕСА_1, громадянку України, раніше не судиму,
засуджено за ч. 1 ст. 213 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 8500 грн.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винною в тому, що вона за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, здійснювала збір металобрухту без відповідного дозволу (ліцензії) з метою подальшої реалізації для отримання прибутку.
26 січня 2013 року під час обшуку приміщень за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено вагову платформу та брухт металів загальною масою 81 кг, які вона прийняла не маючи на це відповідного дозволу.
Ухвалою Апеляційного суду Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2013 року вирок місцевого суду скасовано. Кримінальне провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п. 4 ст. 284 КПК України у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції посилаючись на допущені апеляційним судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На касаційну скаргу прокурора надійшли заперечення від захисника ОСОБА_2
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, дослідивши викладені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Виходячи з положень статей 284 та 417 КПК України апеляційний суд повинен скасувати вирок і закрити кримінальне провадження у разі не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Як убачається з матеріалів справи висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину суд обґрунтовувались показаннями свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтверджували той факт, що ОСОБА_1 приймала в них метал.
Разом із тим суд апеляційної інстанції, перевіряючи вирок суду з огляду на дотримання вимог Кримінального процесуального закону під час проведення судового слідства дав належну оцінку тим обставинам, що свідок ОСОБА_3 давав показання щодо заготівлі ОСОБА_1 металобрухту 15-16 січня 2013 року, тобто в той період, який органами досудового слідства їй не інкримінувався.
ОСОБА_6 та ОСОБА_4 не допитувались під час досудового слідства, а були допитані як свідки вже безпосередньо в судовому засіданні, що є порушенням вимог Кримінального процесуального закону.
Також суд апеляційної інстанції дав оцінку показанням свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які фактично спростовують ті обставини, що ОСОБА_1 займалась заготівлею металобрухту, але суд першої інстанції безпідставно не прийняв їх до уваги.
Протокол обшуку та вилучені під час його проведення речові докази, на які посилались органи досудового розслідування, обґрунтовуючи пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення, були визнані недопустимим доказами ще під час розгляду справи судом першої інстанції.
Тому висновки суду про те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції не було доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України є правильними.
Щодо доводів прокурора про те, що суд апеляційної інстанції закриваючи провадження по справі безпідставно послався замість п. 3 на п. 4 ст. 284 КПК України, то вказана неточність носить редакційний характер і не дає достатніх підстав для скасування судового рішення, оскільки як вбачається з резолютивної частини ухвали колегія суддів вказала на те, що справа підлягає закриттю саме у зв'язку з недоведеністю обвинуваченої у вчиненні злочину.
За таких обставин колегія суддів вважає ухвалу апеляційного суду законною та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 434 - 439 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 серпня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12