Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
у складі:
головуючого ОСОБА_8,
суддів ОСОБА_9 і ОСОБА_10,
за участю прокурора ОСОБА_11
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 лютого 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 9 липня 2013 року щодо ОСОБА_5
Вироком Гагарінського районного суду м. Севастополя від 4 квітня 2013 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, в силу ст. 55 КК України 1960 року такого, що не має судимості,
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за те, що він у невстановленому місці та у невстановлений час, придбав у невстановленої особи особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, перевіз до місця свого проживання АДРЕСА_1 де незаконно зберігав з метою збуту, та 26 травня, 24 червня, 13 липня 2012 року збув ОСОБА_6 за 1250 грн. цей наркотичний засіб, вагою 3, 89 г, 9, 41 та 1, 16 г відповідно, та 13 липня 2012 року незаконно збув ОСОБА_7, вагою 3, 5 г.
13 липня 2012 року працівниками міліції за місцем проживання ОСОБА_5 було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою 48, 36 г та 1, 55 г, який він незаконно зберігав з метою збуту.
Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 9 липня 2013 року вирок суду першої інстанції щодо засудженого змінено, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України пом'якшено покарання на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд, оскільки вважає відсутніми підстави для застосування ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 307 КК України, у касаційній скарзі прокурора не оспорюються.
Доводи прокурора про безпідставність пом'якшення апеляційним судом ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, не заслуговують на увагу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України та роз'яснень, що містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року ( з внесеними змінами Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року) «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання.
Як убачається із матеріалів справи, засуджений визнав вину та щиро покаявся, мав на утриманні малолітню дитину. Ці пом'якшуючі покарання обставини апеляційний суд обґрунтовано визнав такими, що істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, і дійшов вірного висновку про можливість призначення засудженому основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Основної частини цього Кодексу.
Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції про призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України вмотивовано та ґрунтується на законі.
Із огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що призначене апеляційним судом ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України відповідає вимогам ст. 65 КК України, є справедливим та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а тому відсутні підстави для скасування ухвали апеляційного внаслідок м'якості призначеного ОСОБА_5 покарання.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК Країни 1960 року.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 9 липня 2013 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.
Судді:
ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10