Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 березня 2014 р. Справа №805/1213/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Кугикліній І.В. розглянув у відкритому судовому засідання питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі
за позовом Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області
до публічного акціонерного товариства «Топаз»
про стягнення боргу
за участю:
від прокурора: не з'явився
від позивача: Сергієнко А.І. (дов. № 22/05-6610 від 15 липня 2013 року)
від відповідача: Жуковін М.Г. (дов. № 101/10 від 6 березня 2014 року)
Публічне акціонерне товариство «Топаз» звернулось до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року, якою повністю задоволено позов Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до про стягнення боргу.
Наданою заявою просить суд відстрочити виконання постанови до 01 вересня 2014 року та розстрочити її виконання з 01 вересня 2014 року по 31 серпня 2017 року. В обґрунтування заявник визначив неможливість виконати рішення суду, обумовлену тяжким фінансовим становищем підприємства.
До судового засідання представник заявника з'явився, підтримав викладене у заяві.
Прокурор до судового засідання не з'явився, до канцелярії суду надав заяву про розгляд справи без його участі та у якій зазначив, що не заперечує проти розстрочки сплати податкового боргу заявника.
Представник податкової інспекції до судового засідання з'явився, проти задоволення заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення не заперечував.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року в адміністративній справі № 805/1213/14 адміністративний позов Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до публічного акціонерного товариства «Топаз» про стягнення боргу в сумі 17 823 493,00 гривень, з яких - 14 622 940,97 грн. заборгованість з єдиного соціального внеску, 3 108 100,00 гривень - заборгованість з податку на додану вартість, - задоволено повністю. На час подання заяви залишок несплаченого відповідачем боргу 11 957 967,74 грн.
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Із змісту наведеної норми вбачається, що розстрочка виконання, зміна, встановлення способу і порядку виконання рішення суду можливі у виняткових випадках, оскільки це може суттєво послабити його силу.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення у частині стягнення заборгованості з податку на додану вартість суд зазначає наступне.
Стягнення коштів з рахунків платника, відкритих у банківських установах є одним з заходів погашення податкового боргу, що запроваджений Податковим кодексом України.
Згідно положень пункту 95.3 статті 95 цього кодексу стягнення коштів з рахунків платника, відкритих у банківських установах здійснюється органом державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом виставляння платіжних вимог до банківських установ на списання коштів.
На підтвердження відсутності в підприємства можливості виконання рішення суду в чати сні стягнення кошті в рахунок погашення податкового боргу відповідача надані довідки про відсутність коштів на рахунках. В зазначених довідках йдеться про відсутність коштів на поточному рахунку № 260005028771 у відділенні ПАТ «Укргазпромбанк», № 26001619943724 в обласному відділенні ПАТ «Промінвестбанк», № 26004011300201 в ПАТ «Альфа-Банк», № 26001040000145 та № 26001262000150 в ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», № 2600901511708 у філії Пат «Державний експортно-імпортний банк України».
Втім, представником податкової інспекції у судовому засідання зазначено про існування в заявника відкритих в установах банку більше ніж 30 розрахункових рахунків, проте товариством надано суду довідки про відсутність коштів або недостатній залишок для сплати податкового боргу лише на 6 рахунках (арк. справи 120-126). Про більшу кількість рахунків свідчать також відомості постанови Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку від 15 вересня 2011 року (арк. справи 153). Документи, які б свідчить про відсутність в заявника коштів на всіх рахунках в матеріалах справи відсутні.
Стосовно встановлення способу і порядку виконання судового рішення у частині стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та
інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно зі ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або
належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувану певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Заявником не надано суду документів, які б відображали фінансові результати здійснення заявником господарської діяльності (отримання прибутку чи збиток), що позбавляє суд можливості проаналізувати та зробити об'єктивний висновок про загальний фінансовий стан публічного акціонерного товариства «Топаз». До того ж, не надано доказів, які б підтверджували неможливості погашення заборгованості за рахунок майна підприємства тощо, а також інших доказів існування обставин, які б ускладнювали виконання судового рішення в цій справі.
Лише самі твердження заявника про його знаходження у складеному фінансовому становищі не є достатніми для прийняття рішення про відстрочення та розстрочення виконання судової постанови.
Окремі посилання заявника на існування кредиторської заборгованості не можуть бути беззаперечним доказом перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі.
Крім того, заявником не надано достатніх доказів того, чому саме зазначений в заяві спосіб виконання судового рішення (відстрочення до 01 вересня 2014 року та розстрочення виконання з 01 вересня 2014 року по 31 серпня 2017 року) забезпечить можливість його виконання саме з настанням цих дат.
Отже, відомості, які містяться в заяві та наданих заявником документах не підтверджують існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення про стягнення з підприємства заборгованості.
Приймаючи до уваги викладене, а також виходячи з обставин справи, які полягають у порушенні заявником встановлених законодавством загальнообов'язкових правил поведінки суб'єкта господарювання із сплати податків, зборів і внесків, що не залежить від результатів його господарської діяльності, та враховуючи необхідність недопущення знецінення внаслідок інфляційних процесів грошових коштів, які мають бути внесені до Державного бюджету, суд не вбачає підстав для задоволення заяви публічного акціонерного товариства «Топаз» про встановлення способу і порядку виконання судового рішення від 5 лютого 2014 року у справі № 805/1213/14.
З огляду на зазначене та керуючись статтями 4-12, 23, 58, 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Топаз» про встановлення способу і порядку виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року по справі № 805/1213/14, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 10 березня 2014 року.
Суддя Михайлик А.С.