Дата документу 17.03.2014
Справа № 334/3805/13-к
Провадження № 1-кп/334/6/2014
17 березня 2014 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя
в складі : головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі обвинувальний акт за кримінальним провадженням відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, освіта середня-спеціальна, розлученого, приватного підприємця, який зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,
за ст. 164 ч.1 КК України,
Згідно рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 3.03.2003р. ОСОБА_6 забов'язаний виплачувати на користь ОСОБА_7 аліменти у розмірі ? частини усіх видів доходу, але не менш ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 , 2002 року народження, починаючи з 21.01.2003р. і до повноліття дитини.
Будучи неодноразово попереджений про наслідки ухилення від сплати аліментів державним виконавцем, ОСОБА_6 , у період з 1.09.08р. по 31.12. 08р. зробив тільки 2 оплати аліментів в жовтні 2008р. в розмірі 300 грн. та в листопаді 2008р. в розмірі 419 грн. 76 грн., у періоди з 1.01.09р. по 31.12.09р та з 1.01.10р. по 31.12.10р. не зробив жодної оплати аліментів.
26.02.10р. ВДВС Ленінського р-ну винесено постанову про арешт майна боржника, а саме телевізора «Тошиба», вартістю 1000 грн. та 01.07.10р. вказане майно передано стягувачу в рахунок погашення заборгованості по аліментам.
В період з 01.01.11р. по 1.05.13р. ОСОБА_6 злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання сина і не зробив жодної оплати аліментів на користь ОСОБА_7 .
Жодних заходів для виконання рішення суду не вжив, офіційно не працевлаштувався, на облік у центрі зайнятості не став, в результаті чого загальна сума заборгованості по аліментам згідно розрахунку ВДВС Ленінського р-ну м.Запоріжжя від 8.10.13р. за період з 1.01.11р. по 1.05.13р. складає 18911 грн. 16 коп.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у скоєні вказаного кримінального правопорушення не визнав, суду пояснив, що на підставі рішення суду дійсно повинен виплачувати аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 , 2002 р.н. в розміні ? частини усіх видів доходу щомісячно.
В зв'язку з важким матеріальним становищем, він не мав можливості належним чином виплачувати аліменти на утримання дитини, оскільки не працював.
Відповідно до рішення суду від 3.03. 2003р. розмір аліментів, стягнутих з нього на утримання дитини не може бути меншим ніж ? частина неоподаткованого мінімуму доходів громадян , тобто по 8 грн. 50 коп. щомісячно.
В травні 2013р. він сплатив потерпілій 238 грн., тобто по 8 грн. 50 коп. за кожний місяць, а тому вважає, що не має заборгованості по аліментам перед нею.
З розрахунком заборгованості по аліментам від 8.10.13р. не згоден та оскаржував його у судовому порядку, оскільки вважає, що він проведений невірно, виходячи із середньої заробітної плати працівника для данної місцевості.
Крім того, вважає, що державний виконавець неправомірно не врахувала в рахунок погашення заборгованості по аліментам нараховану потерпілій матеріальну державну соціальну допомогу за період з 1.11.09р. по 31.07.13р.
Він також в 2012р. письмово просив ОСОБА_7 надати перелік необхідних платежів для утримання сина, однак вона не повідомляла його про час придбання продуктів та одягу для дитини, тобто не бажала від нього прийняти таким чином погашення заборгованості.
Просив виправдати його.
Втім, вина ОСОБА_6 , у скоєні вказаного кримінального правопорушення підтверджується дослідженими судом наступними доказами:
- показами потерпілої ОСОБА_7 , яка пояснила суду, що ОСОБА_6 злісно ухилявся від сплати призначених судом аліментів на її користь на утримання сина з 2009р.
За період з 1.09.08р. по 31.05.13рю. ним сплачено лише 3 платежу: в жовтні 2008р.- 300 грн., в листопаді 2008р.- 419,76 грн. та в травні 2013р. - 238 грн.
Крім того, з описаного майна обвинуваченого їй передано в рахунок погашення заборгованості телевізор, вартістю 1000 грн.
На сьогоднішній день заборгованість по аліментам згідно розрахунку ввід 8. 10.13р. складає 25319 грн. Боржник її не погашає.
За цей період, ОСОБА_6 один раз пропонував їй придбати речі для сина, однак купити запропонований одяг відмовився, посилаючись на те, що він коштує занадто дорого.
Сам він ніяких речей сину не купував, продуктами харчування не допомагав, путівок для відпочинку також не купував.
У зв'язку з тим, що батько злісно ухилявся від сплати аліментів та має велику заборгованість, їй дійсно з 01.11.09р. по 31.07.13р. була нарахована та виплачувалася державна соціальна допомога, яка не зараховується в рахунок погашення заборгованості по аліментам;
- показами свідка ОСОБА_10 , яка пояснила суду, що в неї на виконанні перебуває виконавчий лист відносно ОСОБА_6 , відповідно до якого з нього стягнуті аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання сина в розмірі ? частини усіх видів доходу.
З 2009р. боржник ухиляється від сплати аліментів. Вона неодноразово попереджувала його про необхідність погашення заборгованості та відповідальность за ухилення від сплати аліментів, однак він не реагував.
В 2010р. вона описувала майно боржника, а саме телевізор та передавала його стягувачу в рахунок погашення заборгованості по аліментам.
В зв'язку з ухиленням від сплати аліментів, стягувач брала у неї відповідну довідку для УПЗСН для призначення державної соціальної допомоги. Вказана державна соціальна допомога не враховується в погашення заборгованості по аліментам, оскільки виплачується державою.
Доводи ОСОБА_6 про те, що він повинен платити по 8 грн. 50 коп. на утримання дитини щомісячно, т.я. не працює, вважає безпідставними, оскільки в даному випадку розмір аліментів відраховується із середньомісячної заробітної плати працівника для данної місцевості.
ОСОБА_6 оскаржував її розрахунок по заборгованості, однак ухвалою суду від 13.11.13р. йому в задоволені скарги було відмовлено.
Відповідно розрахунку від 8.10.13р. його заборгованість по аліментам на жовтень 2013р. складає 25319 грн. 05 коп.;
- рішенням Ленінського районного суду від 3.03.03р. про стягнення з ОСОБА_6 аліментів на утримання сина на користь ОСОБА_7 в розмірі ? частини усіх видів доходу щомісячно;
- свідоцтвом про народження дитини де ОСОБА_6 вказаний його батьком;
- копією виконавчого листа про стягнення аліментів;
- попередженнями державного виконавця ОСОБА_10 боржника від 7.02.09р., від 29.09.09р., від 17.05.11р.;
- постановою про арешт майна від 26.02.10р.,
- постановою про передачу майна в рахунок погашення заборгованості від 01.07.10р.;
- розрахунком заборгованості від 8.10.13р., згідно якого за період з 01.09.09р. по 31.10.13р. заборгованість по аліментам складає 25319 грн. 05 коп.
- даними про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_7 у зв'язку з ухиленням батька від сплати аліментів.
Вказані докази погоджуються між собою та підтверджують вину ОСОБА_6 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дитини.
Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.1 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини ( аліментів).
При цьому, доводи обвинуваченого про те, що ним сплачена заборгованість по аліментам виходячи із розміру 8 грн. 50 коп. щомісячно та він не має заборгованості, суд вважає безпідставними, оскільки якщо платник аліментів на час виникнення заборгованості і визначення її розміру не працює, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, що підтверджено державним виконавцем ОСОБА_10 .
Вказане встановлено і ухвалою суду № 4с-53/13р. від 13.11.13р., якою боржнику відмовлено у перерахунку заборгованості по аліментам.
Доводи обвинуваченого про необхідність зарахування державної соціальної допомоги, яку отримувала потерпіла у рахунок погашення заборгованості по аліментам, також безпідставні, оскільки вказана допомога і призначалася їй у зв'язку з його ухиленням від сплати аліментів.
Посилання на те, що потерпіла не надавала йому перелік необхідних продуктів та речей для придбання, також безпідставні, оскільки він мав змогу самостійно надавати допомогу продуктами та одягом, а при наявності грошових коштів для цих покупок, перерахувати їх стягувачу аліментів.
Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який не є тяжким, а також особу винного, який раніше не засуджувався, характеризується позитивно, на обліку в КУ "ОКПБ" та "ЗОНД" не перебуває.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.
Строк покарання відраховувати з моменту початку відбуття покарання.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1