Справа № 758/1195/14-ц
Категорія 46
20 березня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С. ,
при секретарях - Власенко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Зазначав, що між ним та відповідачкою 04 листопада 2003 року було укладено шлюб. Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Посилаючись на те, що подружнє життя у них не склалося, що шлюбні відносини між ними фактично припинилися, подальше спільне проживання та примирення між ними є неможливими, просила розірвати шлюб.
У судове засідання позивач не з'явився, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій він підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити у повному обсязі (а.с. 25).
У судове засідання відповідачка не з'явилася, від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій вона підтримала позов з викладених у ньому підстав та просила позов задовольнити у повному обсязі. Просила змінити прізвище з "ОСОБА_2" на "ОСОБА_2" (а.с. 25).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що 04 листопада 2003 року між сторонами було укладено шлюб (а.с. 3).
Від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися.
Примирення сторін є неможливим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Встановивши, що між сторонами втрачено взаєморозуміння та почуття любові, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам подружжя, суд дійшов висновку про те, що збереження сім'ї є неможливим, шлюб між сторонами існує формально і може бути розірваним.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дошлюбне прізвище - ОСОБА_2, зареєстрований 04 листопада 2003 року виконкомом Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, актовий запис № 42 - розірвати.
Після розірвання шлюбу змінити відповідачці прізвище з "ОСОБА_2" на "ОСОБА_2".
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С. С. Захарчук