Справа № 758/2941/13-ц
Категорія 36
18 березня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Васильченка О. В. ,
при секретарях - Дмитренко Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 пред'явив у суді позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в якому просив в порядку спадкування визнати за ним право власності на 1/8 частину АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 батько ОСОБА_1 Після смерті батька залишилось спадкове майно у виді 1/2 частини кв. АДРЕСА_1 набуте у шлюбі з ОСОБА_2 Спадкоємцями за законом є: дружина спадкодавця - ОСОБА_2 та його діти ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 які прийняли спадщину.
11.07.11 ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на належну йому частину квартири. У видачі свідоцтва позивачеві було відмовлено через відсутність у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно. Власником спірного майна є ОСОБА_2, яка в добровільному порядку відмовилася надати позивачеві правовстановлюючий документ на спадкове майно та не визнала його право на спадщину.
В обґрунтування правих підстав позову позивач послався на ст. 1217 ЦК України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі з викладених вище підстав, просили позов задовольнити.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечували посилаючись на відсутність у позивача права на спадщину, оскільки пайовий внесок за квартиру в період шлюбу сплачувався особисто відповідачем із коштів наданих батьками ОСОБА_2
ОСОБА_4 проти задоволення позову не заперечувала.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, допитавши свідків, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 6).
Як вбачається з матеріалів спадкової справи ОСОБА_5 до своєї смерті заповіту не склав.
За життя ОСОБА_5 перебував у другому шлюбі з ОСОБА_2 та мав дітей від першого шлюбу - ОСОБА_1, ОСОБА_4 та від другого шлюбу ОСОБА_3 (а.с. 42, 44, 98-107 ).
Вказані обставини визнаються сторонами, а тому доказуванню не підлягають.
Перебуваючи у шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_2 були членами ЖБК «Волга-2» та робили відповідні пайові внески на кв. АДРЕСА_1 (а.с. 8-13).
Право власності на вказану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності (а.с. 36).
Причиною спору між сторонами стала відмова відповідачів визнати за позивачем право на спадщину після смерті батька.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Як, передбачено ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Померлий ОСОБА_5 заповіту не залишив, а тому спадкування має здійснюватися за законом.
У першу чергу спадкоємців за законом у відповідності до ч. 1 ст. 1222 та ст. 1261 ЦК України, входять дружина спадкодавця - ОСОБА_2 та його діти ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 які прийняли спадщину звернувшись з заявами до відповідної нотаріальної контори (спадкова справа а.с. 98-107).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 22 КпШС України (в ред. 1969 р., який діяв на той час) та ст. 60 СК України майно, нажите (набуте) подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
ОСОБА_5 набув право на кв. АДРЕСА_1 перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується дослідженими у справі письмовими доказами.
Враховуючи зазначені обставини суд приходить до висновку про те, що вказана квартира входить до складу спадщини, оскільки є спільною сумісною власністю подружжя.
Таким чином за померлим ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 1/2 частину кв. АДРЕСА_1.
Враховуючи те, що спадкоємці першої черги за законом прийняли спадщину, а також положення ч. 1 ст. 1267 ЦК України, що частки у кожного спадкоємця є рівними, ОСОБА_1 має право на 1/8 частину спірної квартири, як син померлого батька.
Отже, вимоги ОСОБА_1 знайшли своє доведення у судовому засіданні, ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Посилання відповідача у своїх запереченнях на те, що позивач не має права на спадщину за законом не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються дослідженими у справі доказами. Покази допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 щодо передачі грошових коштів за пайовий внесок на квартиру батьками ОСОБА_2 оцінюється судом критично, оскільки не підтверджується відповідними письмовими доказами, які мають бути надані стороною як належний засіб доказування цих обставин.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд на підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути 750,00 грн. судового збору з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного ст.ст. 1216, 1217, 1218 1222, 1261, 1267 ЦК України, ст. 22 КпШС України (в ред. 1969 р.), ст. 60 СК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/8 частини АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 750,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. В. Васильченко