u
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
29 травня 2009 р.
Справа № 2-а-6004/08/2170 Кат. 2.32
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченко К.В.,
при секретарі: Сорочинська О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1, ОСОБА_2
до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації
про визнання дії неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,
встановив:
ОСОБА_1 (надалі-позивач-1) та ОСОБА_2 (надалі -позивач-2, разом -позивачі) звернулись до адміністративного суду з позовом до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації (надалі-відповідач), в якому просили визнати неправомірною відмову відповідача у державній реєстрації прав власності за кожним з позивачів на Ѕ частину житлового будинку літ “А”по АДРЕСА_1 та просили зобов'язати відповідача зареєструвати за позивачами право власності на вказане нерухоме майно. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 12.09.2008р. по справі №2-4094/2008, яке набуло законної сили, за кожним з позивачів визнано право власності на Ѕ позивачі частину житлового будинку літ “А”по АДРЕСА_1. 01.10.2008р. позивачі звернулись до відповідача з заявою про реєстрацію прав власності на вищевказане нерухоме майно, додавши всі необхідні для такої реєстрації документи, проте рішенням держреєстратора відповідача від 02.10.2008р. позивачам було відмовлено у реєстрації прав власності з причин відсутності архівної справи на вказаний об'єкт нерухомості. Вважають таку відмову відповідача неправомірною.
Відповідач направив суду письмові пояснення на позов, в яких просить в задоволені позову відмовити з тих причин, що відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., реєстрація прав власності проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації, а тому відповідач може здійснити реєстрацію рішення Суворовського суду м.Херсона від 12.09.2008р. про визнання права власності за позивачами на частину житлового будинку літ “А”по АДРЕСА_1 лише після проведення інвентаризаційних робіт по цьому об'єкту нерухомості.
В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у поясненнях на адміністративний позов.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 12.09.2008р. по справі №2-4094/2008, яке набуло законної сили, за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності на Ѕ частину житлового будинку літ “А”по АДРЕСА_1 за кожним.
Згідно рішення реєстратора Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 02.10.2008р. за результатами розгляду заяви позивачів прийнято рішення про неможливість державної реєстрації прав власності позивачів на підставі вказаного рішенням суду, оскільки відсутня архівна справа за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст.. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Оскільки позивачі оскаржують відмову відповідача у проведені державної реєстрації їх прав власності, яка міститься у рішенні реєстратора відповідача від 02.10.2008р., фактично предметом оскарження є дане рішення відповідача.
Відповідно до статей 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон) речові права на нерухоме майно підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом; такою державною реєстрацією є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав, зокрема на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Статтею 19 Закону визначено, що підставою для державної реєстрації прав, які посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрали законної сили.
За приписом пункту 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток N 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 N 7/5 ) до числа відповідних документів віднесено, зокрема, рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Згідно з пунктом 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Пунктом 1.12 Тимчасового положення передбачено, що рішення про реєстрацію прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі - реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; реєстраторами можуть бути призначені особи з вищою юридичною освітою.
Реєстрація прав включає в себе, зокрема: прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав; унесення записів до Реєстру прав; видачу витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав (пункт 1.13 Тимчасового положення).
Прийняття рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації таких прав та видання витягів з Реєстру прав здійснюється реєстратором (пункт 3.1 Тимчасового положення).
Підстави для відмови у державній реєстрації прав на нерухоме майно визначені у п.3.4 Тимчасового положення.
Такої підстави для відмови у державній реєстрації, як відсутність архівної справи, Тимчасовим положенням не передбачено.
Крім того, згідно відповіді відповідача від 23.04.2009р. за №826, інвентарна справа на об'єкти нерухомості, розташовані по АДРЕСА_1, в тому числі літ. “А”, в архівах відповідача існує.
Таким чином, рішення реєстратора Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 02.10.2008р. про відмову у державній реєстрації за позивачами прав власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 літ. “А” з причин відсутності архівної справи не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання даного рішення неправомірним.
Слід зазначити, що однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, передбачених п.3.4 Тимчасового положення, є не проведення інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Як встановлено судом і підтверджено сторонами, інвентаризаційні роботи за заявою позивачів про реєстрацію прав власності на підставі рішення Суворовського районного суду від 12.09.09р. відповідачем не проводились.
Пунктом 3.6 Тимчасового положення встановлено, що реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації.
Оскільки реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється лише після проведення інвентаризаційних робіт, за результатами яких можуть виникнути і інші підстави для відмови у реєстрації прав власності, підстави для покладення на відповідача обов'язку зареєструвати за позивачами право власності на вказане нерухоме майно без проведення інвентаризаційних робіт відсутні.
Разом з тим, проведення інвентаризаційних робіт входить до переліку дій відповідача, передбачених Тимчасовим положенням при вирішенні заяв власників про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Пунктом 2.1 Тимчасового положення визначено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлючі документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Факт подання позивачами належним чином оформленої заяви про реєстрацію прав власності з доданням всіх необхідних документів відповідачем не оспорюється.
Відповідно до п. 3.4 Тимчасового положення розгляд заяви і прийняття рішення щодо реєстрації права або відмови в реєстрації проводиться у строк, який з дня отримання заяви БТІ не повинен перевищувати тридцяти календарних днів без урахування терміну проведення інвентаризаційних робіт, а також прийняття рішенням органами, визначеними п. 6.1 цього Положення.
Тимчасове положення не покладає обов'язок по проведенню інвентаризаційних робіт на заявників і не зобов'язує їх подавати будь-які окремі заяви для проведення таких робіт.
Докази того, що позивачі будь-яким чином перешкоджали відповідачу у проведенні технічної інвентаризації, відсутні, і відповідач на цьому не наголошує.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що непроведення відповідачем технічної інвентаризації протягом тривалого часу свідчить про бездіяльність відповідача, що порушує права позивачів на реєстрацію своєї власності та, відповідно, розпорядження своїм майном, а тому суд вважає за необхідне на підставі ч.2 ст. 11 КАС України захистити права позивачів шляхом зобов'язання відповідача протягом 30 календарних днів з дня набуття даним рішенням законної сили провести технічну інвентаризацію житлового будинку літ “А”по АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі рішення Суворовського районного суду від 12.09.2008р. по справі №2-4094/2008.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірним рішення Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 02.10.2008р. про відмову у державній реєстрації прав власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на частину житлового будинку літ “А”по АДРЕСА_1.
Зобов'язати Херсонське державне бюро технічної інвентаризації протягом 30 календарних днів з дня набуття даним рішенням законної сили провести технічну інвентаризацію житлового будинку літ “А”по АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі рішення Суворовського районного суду від 12.09.2008р. по справі №2-4094/2008.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 червня 2009 р. .
Суддя Кравченко К.В.