5 травня 2009 року № 22а-10438/08 /9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого у справі судді Любашевського В.П.
суддів Довгополова О.М.
Носа С.П.
При секретарі судового засідання Каблак Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову господарського суду Тернопільської області від 26 травня 2008 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ОСОБА_3
про стягнення 15195,88 грн. заборгованості за страховими внесками, в т.ч. 9730,41 грн. недоїмки, 5465,47 грн. пені, -
27 березня 2008 року позивач - ОСОБА_1 звернувся у господарський суд Тернопільської області із позовом до відповідача - ОСОБА_2 ОСОБА_3. У позовній заяві просить стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_3 на його користь 15195,88 грн. заборгованості за страховими внесками, в т.ч. 9730,41 грн. недоїмки, 5465,47 грн. пені.
Постановою господарського суду Тернопільської області від 26 травня 2008 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 9730,41 грн. недоїмки та 490 грн. 69 коп. пені. В частині позовних вимог щодо стягнення 4859 грн. 55 коп. - відмовлено. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач є страхувальником, а тому на нього покладено обов'язок своєчасно та повністю ________________________________________________________________________________________________
Головуючий у 1-й інст. суддя Хома С.О. ряд. ст. зв. № 2.21 суддя-доповідач Любашевський В.П.
справа № 2-а-3710/08/5022 справа № 22а-10438/08/9104.doc
сплачувати в установленому порядку страхові внески до ОСОБА_1. ОСОБА_2 ОСОБА_3 зареєстроване 21.12.2001 р. у відділенні виконавчі дирекції ОСОБА_1 як платник страхових внесків.
20 лютого 2008 року відділенням виконавчої дирекції ОСОБА_1 на виробництві та професійних захворювань в Лановецькому та Шумському районах проводилася перевірка ОСОБА_2 ОСОБА_3. Перевірка проводилась за період з 1 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року. За результатами перевірки було встановлено, що відповідачем допущено недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно 44267 грн. 57 коп. Також за результатами перевірки за несвоєчасну сплату страхових внесків за перевіряючий період нарахована пеня в сумі 5465 грн. 47 коп.
Проте, суд встановив, що частина заборгованості стягнута із відповідача на підставі інших судових рішень, а тому у даній справі з відповідача слід стягнути недоїмки 9730 грн. 41 коп.
Щодо стягнення пені в сумі 5350 грн. 24 коп., яка нарахована за період 31.03.2006 року по 31.12.2007 року то суд першої інстанції, здійснивши перерахунок встановив, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 490 грн. 69 коп.
Не погодившись із постановою суду від 26 травня 2008 року позивач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить постанову господарського суду Тернопільської області від 26 травня 2008 року у справі № 16а/67-1245 в частині стягнення 490,69 грн. пені та відмови у стягненні 4859,56 грн. пені змінити, стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_3 на його користь 5350,24 грн. пені. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 28 серпня 2006 року у справі № 8/247-2893 з підприємства стягнуто 23762,76 грн. недоїмки за страховими внесками та пені, а рішенням господарського суду Тернопільської області від 3 травня 2007 року у справі № 16/34-1115 з відповідача стягнуто 12327,23 грн. недоїмки за страховими внесками. Тобто, вказаними рішеннями суду з відповідача стягувалися кошти, рішення про вилучення майна страхувальника або визнання його банкрутом судами стосовно відповідача не приймалося.
За вказаних обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав:
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ОСОБА_3 є страхувальником, на якого нормою п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» покладено обов'язок своєчасно та повністю сплачувати у встановленому порядку страхові внески.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 зареєстроване 21.12.2001 р. у відділенні виконавчі дирекції ОСОБА_1 як платник страхових внесків.
20 лютого 2008 року відділенням виконавчої дирекції ОСОБА_1 на виробництві та професійних захворювань в Лановецькому та Шумському районах проводилася перевірка ОСОБА_2 ОСОБА_3 на предмет правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів ОСОБА_1 на виробництві та професійних захворювань України, про що складено акт за № 7.
Згідно вказаного акту позивач нарахував пеню в сумі 5465 грн. 47 коп. на загальну суму 44267 грн. 57 коп. недоїмки, однак при заявлені суми пені до стягнення позивач не врахував того, що пеня була нарахована на недоїмку, яка вже була стягнута по інших рішеннях суду.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.08.06р. у справі № 8/247-2893 з ОСОБА_2 ОСОБА_3 було стягнуто 23762 грн. 76 коп. (20784 грн. 14 коп. недоїмки за страховими внесками за період з 30.09.04 р. по 31.03.06 р. та 2978 грн. 62 коп. пені за період з 28.01.04 р. по 17.03.06 р.), а рішенням господарського суду Тернопільської області від 3.05.07р. у справі № 16/34-1115 з ОСОБА_2 ОСОБА_3 було стягнуто 12327 грн. 23 коп. недоїмки за період з 01.04.06 р. по 31.12.06 р.
Враховуючи, що жодна особа, в тому числі і юридична, не може двічі піддаватися відповідальності у формі нарахування та стягнення пені за несплату страхових внесків у ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду Тернопільської області, а відтак позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4859 грн. 55 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
За вказаних обставин, суд першої інстанції приймаючи оскаржувану постанову вірно встановив обставини у справі та прийняв судове рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в силу ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Зважаючи на викладене, та керуючись ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 26 травня 2008 року у справі № 16а/67-1245 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя В. П. Любашевський
Судді О. М. Довгополов
С.П. Нос