Постанова від 05.05.2009 по справі 2-а-22320/08/1270

Суддя - доповідач Юрченко В.П.

Суддя - доповідач 1-ї інстанції Смішлива Т.В.

Донецький апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2009 року справа № 2-а-22320/08/1270

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

головуючого

Юрченко В.П.,

суддів при секретарі

Горбенко К.П., Лях О.П. Запорожцевій Г.В.,

розглянувши у відкритому апеляційну скаргу позивача

судовому засіданні ОСОБА_1

на постанову

Луганського окружного адміністративного суду

від

12 листопада 2008 року

по справі

№ 2-а-22320/08

за позовом

ОСОБА_1

до про

Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області зобов'язання зробити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області про зобов'язання зробити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006 - 2007 роки та з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2008 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2008 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області щодо відмови виплатити підвищення до пенсії Кретініну В.В. в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 року та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії Кретініну В.В. в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 року. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить змінити судове рішення та задовольнити його вимоги за період з 22 травня 2008 року.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Крім того, апелянт в апеляційній скарзі просив розглядати справу без його участі.

Колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відноситься до категорії „діти війни” та знаходиться на обліку відповідача та отримує пенсію за віком (а.с. 8).

Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” , який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 -протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Протягом 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 та 2008 роки зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Поряд з цим, 09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, а також рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зробив висновок про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року, однак безпідставно не вирішив питання стосовно позовних вимог за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2008 року.

За таких обставин, враховуючи вищевикладені норми матеріального права, колегія судів вважає, що вимоги, в межах заявленого позову, за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2008 року підлягають задоволенню з 22.05.2008 року по 30 вересня 2008 року, тому постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.2 ч.1 ст. 198, ст. 201, ст. 207, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року у справі № 2-а-22320/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжне Луганської області про зобов'язання зробити перерахунок та виплату підвищення до пенсії - змінити, доповнивши абзац 2 та 3 резолютивної частини постанови після: «з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 року» такими словами: «та з 22.05.2008 року по 30 вересня 2008 року».

В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року у справі № 2-а-22320/08 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 05 травня 2009 року, у повному обсязі постанови складена 08 травня 2009 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після виготовлення її у повному обсязі.

Головуючий суддя В.П.Юрченко

Судді К.П. Горбенко

О.П. Лях

Попередній документ
3776079
Наступний документ
3776081
Інформація про рішення:
№ рішення: 3776080
№ справи: 2-а-22320/08/1270
Дата рішення: 05.05.2009
Дата публікації: 10.06.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: