Головуючий у 1 інстанції - Гончарова І.А. Суддя-доповідач - Юрченко В.П.
Україна
Іменем України
19 травня 2009 року справа № 2а-18860/08/1270
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді
Юрченко В.П.
суддів при секретарі
Лях О.П., Горбенко К.П. Шептульовій С.Ю.
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу
судовому засіданні Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська
на постанову
Луганського окружного адміністративного суду
від
09 жовтня 2008 року
по справі
№ 2-а-18860/08
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська
про
визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за липень-грудень 2007 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року позов було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком , як дитині війни у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначив, що Управління діяло в межах повноважень. Так як дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена відповідними Законами України про Державний бюджет, то управління правильно сплачувало позивачу надбавку.
Сторони до апеляційного суду не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, віднесений до категорії дітей війни (а.с.3,5), знаходиться на обліку в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська та отримує пенсію за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-12) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнане неконституційним.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист інвалідів війни”, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки місцевого суду щодо необхідності задоволення позовних вимог позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2008 року у справі № 2-а-18860/08/1270 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя В.П.Юрченко
Судді К.П.Горбенко
О.П.Лях