Україна
Постанова
Іменем України
28 травня 2009 року справа № 22-а-2828/09/0570
зал судового засідання № 10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання
Літвіновій Л.О.
за участю представників:
від позивача:
Лакута Г.В.- за дов. від 5 січня 2009 року
від відповідача: від третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
Сологуб С.А. - начальник,за законом Стреблянський С.В. - за дов. від 10.03.2009року. Шевченко Д.Г. - за дов. від 09.01.2009 року. Біловодченко С.А. - за дов. від 12.05.2009 року. Черепов П.О. - за дов. від 26.12 2008 року. Федорова І.Б.- за дов. від 17.03.2009 року. Жила О.В. - за дов. від 07.04.2009 року. Киляновський В.С. - за дов. від 12.05 2009 року. Буряк А.В. - за дов. від 01.03.2009 року.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги особи, які приєдналися до апеляційних скарг
1)Відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Номінал» 3)Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасінструмент» 1. ВК «Комфорт» 2. Відкрите акціонерне товариство «Завод«Електродвигун»
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від
31 березня 2009 року
по адміністративній справі
№ 2-а-2828/09/0570 (суддя Христофоров А.Б.)
за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод»
до
Відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції
про за участю третіх осіб:
зобов»язання закінчити зведене виконавче провадження по примусовому стягненню заборгованості по виконавчим документам 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Номінал» 2. Державного комітету України з державного матеріального резерву 3. Державного підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «ДАК «Автомобільні дороги України» 4. Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу» 5. Відкритого акціонерного товариства «Краматорський інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування» 6. Державного обласного комунального підприємства «Донецькоблводоканал» 7. Виробничого об»єднання «Артемвугілля» 8. Відкритого акціонерного товариства «Завод «Електродвигун» 9. Відкритого акціонерного товариства «Центренерго» 10. Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком» 11. Дорожнього ремонтно-будівельного державного підприємства №3 12. Дорожнього ремонтно-будівельного державного підприємства №1 13. Дорожнього ремонтно-будівельного державного підприємства №5 14. Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасінструмент» 15. ВК «Комфорт»
17 лютого 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом (том 1, арк. справи 3-5), яким просив зобов»язати відділ державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції закінчити зведене виконавче провадження по примусовому стягненню з ВАТ «Дружківський машинобудівний завод» заборгованості по виконавчим документам.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду по даній справі від 31 березня 2009 року (том 2, арк. справи 96-102) позовні вимоги були задоволені частково, внаслідок чого зобов»язано відповідача здійснити дії щодо закінчення зведеного виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчих документів про стягнення заборгованості з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Номінал», ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», ВАТ «»Відкритого акціонерного товариства «Краматорський інститут по проектуванню заводів важкого машинобудування, Виробничого об»єднання «Артемвугілля», Відкритого акціонерного товариства «Завод «Електродвигун», Відкритого акціонерного товариства «Центренерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноком», Дорожнього ремонтно-будівельного державного підприємства №3, Дорожнього ремонтно-будівельного державного підприємства №1, Дорожнього ремонтно-будівельного державного підприємства №5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасінструмент», ВК «Комфорт». В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції посилався на недоведеність правомірності дій державного виконавця щодо зволікання з винесенням постанови про закінчення зведеного виконавчого провадження з мотивів відсутності підстав, визначених статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження».
В апеляційній скарзі відповідач (том 2 арк. справи 124-127), посилаючись на неповне з»ясування обставин, що мають значення по справі, не відповідність суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також правил підвідомчості (компетенції) просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог позивача.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - ТОВ «Номінал» в апеляційній скарзі (том 2 арк. справи 121-123), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги позивача відмовити у повному обсязі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - ТОВ «Донбасінструмент», посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині закінчення зведеного виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчих документів про стягнення заборгованості з позивача на користь товариства, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог у цій частині відмовити.
Підчас апеляційного провадження представниками третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Виробничий кооператив «Комфорт» та ВАТ «Завод «Електродвигун» подані заяві про приєднання до апеляційних скарг, якими просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги позивача відмовити у повному обсязі.
19 квітня 2002 року Начальником ВДВС Дружківського міського управління юстиції була прийнята постанова про об»єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження (том 1 арк. справи 12).
15 червня 2004 року на підставі ухвали Господарського суду Донецької області від 3 червня 2004 року по справі №6/128 зведене виконавче провадження по примусовому виконанню рішень судів про стягнення боргу з відповідача зупинено до березня 2009 року.
Проблемою даного спору є наявність або відсутність підстав спонукання посадових осіб ВДВС Дружківського міського управління юстиції щодо вчинення певних дій.
Стосовно розгляду справи за правилами адміністративного судочинства колегія суддів зазначає, що виходячи з частини 2 статті 2 та пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України даний спір підлягає вирішенню в окружному адміністративному суду, оскільки пов»язаний із оскарженням дій (бездіяльності) відповідача як суб»єкта владних повноважень.
Статтею 181 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності ДВС. Відповідно до частини 1 зазначеної статті, зокрема учасники виконавчого провадження мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо Законом не встановлений інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
З огляду на відсутність іншого порядку судового оскарження дій чи бездіяльності спір правомірно вирішений в межах адміністративної юрисдикції.
Застосовуючи приписи вищезазначених норм, позивач безпідставно не визначив предметом позову визнання протиправними рішення, дію чи бездіяльність відповідача, а визначив виключно спосіб відновлення порушеного права.
На момент звернення з позовом порушене право, як об»єкт судового захисту в розумінні частини 1 статті 2 КАС України було у позивача відсутнє, оскільки звернення відбулося до суду 17 лютого 2009 року, а виконавче провадження було зупинено до березня 2009 року. До цього терміну відповідачу заборонено вчиняти будь-які дії скеровані на виконання зведеного виконавчого провадження. Відсутність об»єкту судового захисту унеможливлює будь-який спосіб його захисту.
Колегія суддів не приймає посилання апелянтів у апеляційних скаргах на сплив строку на звернення до суду, оскільки стосовно зобов»язання вчинення певних дій даний строк не тільки не сплинув, але і не настав.
Колегія суддів не приймає доводів апелянтів стосовно втручання шляхом вирішення даної справи в іншій юрисдикції, з огляду на безпідставність таких тверджень, жодних процесуальних норм, що спір із суб»єктом владних повноважень можна вирішити за іншими процесуальними нормами, апелянти не навели.
Правовідносини у виконавчому провадженні виникають, змінюються, та припиняються у певному порядку, закріпленому в Законі України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606. Процедура вчинення виконавчих дій регламентує права та обов»язки державного виконавця, за межі яких він виходити не може.
З огляду на приписи принципу законності, які закріплені статтею 9 КАС України та нормами статті 5 цього Кодексу, колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору слід керуватися частиною 2 статті 19 Конституції України, приписами зазначеного Закону.
Зобов»язуючи відповідача до здійснення певних дій суд першої інстанції виходив з того, що є наявними підстави закінчення виконавчого провадження, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що підставою для закінчення виконавчого провадження є скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), які підлягало виконанню на підставі виконавчого документу, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою арбітражного суду Донецької області по справі №5/128Б від 13 жовтня 2000 року було порушено справу про банкрутство (том 2 арк. справи 25), з одночасним введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів (стаття 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року №2343-12, (надалі Закон України №2343)).
Ухвалою арбітражного суду Донецької області по вищезазначеній справі від 11 січня 2001 року було затверджено мирову угоду від 3 січня 2001 року (том 2 арк. справи 23-24) провадження по справі про банкрутство припинено.
Ухвалою за справою про банкрутство від 30 січня 2001 року (том 2 арк. справи 21-22) ухвала арбітражного суду від 11 січня 2001 року була доповнена абзацом наступного змісту: «Грошові вимоги кредиторів, не заявлені у встановлений термін в рамках процедури банкрутства вважати погашеними».
Господарський суд Донецької області ухвалою за справою про банкрутство від 29 травня 2002 року №5/128Б (том 2 арк. справи 20) розірвало укладену мирову угоду від 3 січня 2001 року, по даній справі, було поновлено провадження у справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що здійснено публікацію в газеті «Голос України».
Ухвалою господарського суду Донецької області від 8 грудня 2003 року за вищенаведеною справою (том 2 арк. справи 17-19) були визнані кредиторами та затверджений реєстр вимог кредиторів певних юридичних осіб. Абзацом другим резолютивної частини ухвали визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі вважати погашеними. По даній справі ухвалою суду від 27 січня 2004 року була затверджена мирова угода від 9 січня 2004 року (том 2 арк. справи 13-14).
За висновком суду першої інстанції, що здійснений за результатами аналізів зведеного виконавчого провадження (том 1 арк. справи 20-192), (том 2 арк. справи 99-100), встановлено, що вимоги викладені у виконавчих документах, об»єднаних у зведене виконавче провадження, виникли до порушення справи про банкрутство, не були заявлені у встановлені строки, або не заявлені взагалі, не увійшли до реєстру вимог кредиторів є погашеними та стягнення за ними не передбачається, такий висновок зроблений на підставі частини 2 статті 14 Закону України №2343.
Шляхом співставлення зазначеної норми з нормами пункту 4 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», частини 4 статті 117 ГПК України та статті 4 -1 ГПК України суд дійшов висновку про те, що частина вимог конкурсних кредиторів, що викладені у виконавчих документах, які об»єднані у зведене виконавче провадження та які не були заявлені у строк у межах справи про банкрутство не підлягають виконанню, у зв»язку з тим, що зазначені вимоги є погашеними.
Колегія суддів зазначає, що жодних підстав за якими державний виконавець повинен закінчити виконавче провадження у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не існує. Судом першої інстанції жодна обставина визначена приписами наведеного пункту не встановлена, та у межах спірних відносин не доведена.
Колегія суддів зазначає, що відповідач на момент звернення позивача з позовом не вчинив будь-яких протиправних дій, та не допустив протиправної бездіяльності з огляду на виконання ним ухвали господарського суду Донецької області від 3 червня 2004 року по справі №6/128 (том 2 арк. справи 15-16), якою зупинено зведене виконавче провадження по стягненню заборгованості з позивача у сумі 2 418 147 грн. 45 коп. до закінчення виконання мирової угоди, тобто до березня 2009 року.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що визнання зобов»язань погашеними відповідно до частини 2 статті 14 Закону України №2343 є підставою для припинення зобов»язань відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України, яка передбачає, що припинення зобов»язань частково або у повному обсязі у тому числі на підставі закону. Зазначений висновок колегія суддів здійснила оцінюючи доводи всіх апеляційних скарг.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, але постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю «Номінал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасінструмент» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2009 року у справі №2-а-2828/09/0570 - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2009 року у справі №2-а-2828/09/0570 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» до Відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції про зобов»язання закінчити зведене виконавче провадження по примусовому стягненню заборгованості по виконавчим документам - відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 травня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 28 травня 2009 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: Л.А. Василенко
М.І. Старосуд
З оригіналом згідно:
Суддя Р.Ф. Ханова