Іменем України
20 травня 2009 року справа № 2а-2828/09/2370
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мишенка В.В.,
при секретарі Чалій А.С.,
за участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області Горюнової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Корсунь-Шевченківського району Черкаської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області (далі-позивач) до ОСОБА_1(далі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 366, 75 грн.,
Прокурор подав позов в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, в якому просить стягнути з ОСОБА_1на користь держави в особі державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області заборгованість в сумі 366, 75 грн.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг з податку з власників транспортних засобів у сумі 366, 75 грн.
У судовому засіданні прокурором підтримані позовні вимоги в повному обсязі, позивач у судове засідання свого представника не направив, надіславши заяву про розгляд справи без його участі. Відповідач на судове засідання не прибув хоча належним чином повідомлявся судом про день та час судового розгляду справи.
Заслухавши прокурора та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Відповідач має у своїй власності транспортний засіб марки «ЕРАЗ 762В», об'єм двигуна - 2445 куб.см., державний номер - НОМЕР_1. Відповідно до розрахунку позивача, за 2008 р. відповідач мав сплатити податок з власників транспортних засобів у сумі 366,75 грн.
В зв'язку з тим, що у визначений термін відповідач податок з власників транспортних засобів не сплатив, 23.02.2009 р. відповідачу за вих. № 1407/17 позивачем направлено повідомлення проте, що він повинен сплати 366,75 грн. вказаного податку. Вказане повідомлення відповідачем особисто отримано 26.02.2009 р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення. Станом на 09.04.2009 р. заборгованість зі сплати податку з власників транспортних засобів в сумі 366, 75 грн. відповідачем не сплачена.
Відповідно до пп. 5.2.1 та 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 (далі - Закон № 2181) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп. 5.2.2 цього пункту. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яке подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Згідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Відповідно до п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.
Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 КАС України, суд,
Позов прокурора Корсунь-Шевченківського району Черкаської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області до ОСОБА_1задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь держави в особі державної податкової інспекції у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області: 19400, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Ювілейна, 30 (на рахунок місцевого бюджету № 332168087000240 у Корсунь-Шевченківському відділенні Ощадного банку України № 3285) заборгованість по сплаті податку з власників транспортних власників у розмірі 366,75 грн. (триста шістдесят шість грн. 75 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В.Мишенко