Ухвала
Іменем України
25.05.2009 Справа № 2-а-4022/08/1/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Галайдіна Г.І.
сторони не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 05.02.2009
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Гагаріна, 14 А, м.Сімферополь, 95026)
про зобов'язання вчинити певні дії
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2009 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнана протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, за жовтень-грудень 2007року та з травня по грудень 2008 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим нарахувати ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу за жовтень-грудень 2007 року у розмірі 373,60грн., за період з травня по грудень 2008 року у розмірі 780,40грн. Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1,70грн. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2009, у позовних вимогах відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, судом в неповному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Так, відповідач вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми статей 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 28, 72, 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01.03.2001. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а кошти Пенсійного Фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Також відповідач просить розглянути справу в його відсутність.
Представники сторін у судове засідання, призначене на 25.05.2009, не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю сторін, явка яких не визнавалася обов'язковою.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18.11.2004 (із змінами та доповненнями). Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менш 18 років.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто, на час закінчення Другої світової війни їй було менш 18 років, є пенсіонером за віком і має статус "дитина війни".
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції Закону України № 489-V від 19.12.2006, що діяла з 01.01.2007, дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
При цьому, Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті Закону України про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними. Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до статті 22 Конституції України не допускається.
Відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, ОСОБА_1 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, за жовтень-грудень 2007 року та з травня по грудень 2008 року, оскільки невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання дискримінуючої невиплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Колегія суддів вважає викладені у постанові суду першої інстанції висновки про необхідність часткового задоволення позову такими, що відповідають закону.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно частково задовольнив позовні вимоги про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим нарахувати ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу за жовтень-грудень 2007 року у розмірі 373,60грн. (411грн.+(411грн. х 1%)х30%х3(місяця)=373,60грн.), яка і підлягає нарахуванню та виплаті на користь позивача.
Що стосується вимог позивача про нарахування та сплату щомісячної державної соціальної допомоги за 2008рік, то в цієї частині позов підлягає частковому задоволенню, а саме з травня 2008року по грудень 2008 року, оскільки в травні 2008 року набрало законної сили Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007, а також не враховані суми, що вже виплачені позивачу.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що щомісячна державна соціальна допомога позивачу за травень-грудень 2008 року дорівнює780,40грн. ( за травень-червень (481,00грн.х30%х2(місяця) = 288,60грн.), за липень-вересень (482грн.х30%)х3(місяця) = 433,80грн.), за жовтень-грудень 2008 (498грн.х30%)х3(місяця) = 448,20грн.). Відповідачем виплачено за період травень-червень 2008 - 96,20грн., за період липень-вересень 2008 - 144,60грн., за жовтень-грудень 2008 - 149,40грн.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судове рішення є законним та обґрунтованим, й не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у мотивувальній частині рішення суд першої інстанції зазначає, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та стягнути на користь позивача вказані суми. Однак, в резолютивній частині постанови помилково не вказано «про стягнення»сум.
Тим не менш цей недолік не впливає на законність прийнятої постанови в цій частині, а є підставою для розгляду питання про виправлення описки в порядку статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції.
З таких підстав, судовій колегії дає право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 196, частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2009 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя Г.М. Іщенко
Судді Г.П.Ілюхіна
О.В.Кучерук