01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
01.04.08 р. № 21/198
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Рудченка С.Г. (доповідач по справі),
суддів:
Гаврилюк О.М
Поліщука В.Ю.
судді-доповідача Рудченка С.Г.
при секретарі судового засідання: Гонтарі О. В.,
за участю представників учасників судового провадження:
від позивача: ОСОБА_1 -паспорт: НОМЕР_1 вид. Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області 14.10.1997р.;
ОСОБА_2 -представник за ордером №1852 від 01.04.2008р.;
від відповідача-1: ОСОБА_5-представник за дов. №388 від 11.02.2008р.;
від відповідача-2: ОСОБА_4 -паспорт:НОМЕР_2 вид. Решетилівським РВ УМВС України в Полтавській області 25.05.1998р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД - фізична особа ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 28.09.2007 року,
у справі № 21/198 (суддя Тимченко Б. П.),
за позовом СПД - фізична особа ОСОБА_1
до ОСОБА_3
про стягнення 147 029,82 грн
У липні 2007 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту -ФОП ОСОБА_1, позивач) звернулась до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі по тексту -ФОП ОСОБА_3, відповідач-1 ) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі по тексту -ФОП ОСОБА_4, відповідач-2) про стягнення заборгованості по орендним платежам за договором від 03.07.2003 року в розмірі 74430 грн., відшкодування плати за користування нежитловим приміщенням в наслідок нікчемного договору від 01.09.2004 року в розмірі 18000 грн., заборгованості по орендним платежам за договором від 14.01.2004 року в розмірі 1799,82 грн., заборгованості по договору оренди від 10.02.2004 року в розмірі 52800 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.09.2007 року у справі № 21/198 (далі по тексту -Рішення) у задоволенні позовних вимог відмовлено, стягнуто на користь відповідачів витрати, пов'язані зі сплатою послуг адвоката.
При винесенні Рішення місцевий господарський суд виходив з того, що об'єкт оренди у період дії договору оренди від 03.07.2003 року не може бути об'єктом оренди за іншими договорами, укладеними пізніше, оскільки це унеможливлює реалізацію права на користування цим об'єктом і не відповідає вимогам глави 58 ЦК України, також в матеріалах справи маються оригінали розписок про отримання позивачем орендних платежів, що спростовує доводи позивача щодо невиконання відповідачами обов'язків по оплаті за користування орендним майном.
Не погоджуючись із Рішенням, позивач звернулась до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, позивач посилається на те, що місцевим господарським судом:
-не з'ясовано наявність заборгованості по сплаті орендних платежів за період з 03.07.2003 року по 31.08.2004 року;
-не досліджено обставин щодо укладання відповідачем-1 та відповідачем-2 договорів оренди на одне і те ж приміщення, його розподілу між орендарями;
-необґрунтовано задоволено вимоги щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.01.2008 року у справі № 21/198 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження.
Справа розглядається після оголошення 12.02.2008 року перерви в судовому засіданні та оголошення ухвал про відкладення судових засідань від 26.02.2008 року, 11.03.2008 року та 18.03.2008 року.
Заступником Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду продовжено строк апеляційного провадження у справі № 21/198 на один місяць до 21.04.2008 року та розпорядженням від 01.04.2008 року змінено склад колегії суддів.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне:
-03.07.2003 року між ОСОБА_1. (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди приміщення, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти у тимчасове користування приміщення, що знаходиться в м. Миргороді, вул. Я. Усика, 1 площею 300 кв. м. (а.с. 22-23). Даний договір не є припиненим, розірваним або визнаним недійсним;
-згідно п. 5.2. вищевказаного договору, орендодавець (ОСОБА_1) зобов'язана видавати орендарю (ФОП ОСОБА_3) розписку на отриману суму;
-відповідно до п. 3.1 даного договору, термін дії договору становить сім років до 03.07.2010 року;
-пунктом 5 передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі в сумі 3000 грн. кожного місяця;
-14.01.2004 року між ОСОБА_1. (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди приміщення, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти у тимчасове користування приміщення, що знаходиться в м. Миргороді, вул. Я. Усика, 1а площею 300 кв. м. (а.с. 27-28). Даний договір не є припиненим, розірваним або визнаним недійсним;
-згідно п. 4.1. договору оренди приміщення від 14.01.2004 року, термін оренди складає 5 років з моменту прийняття об'єкта, що орендується, за актом здачі-приймання;
-відповідно до п. 5.1. цього договору, розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, у цілому складає 2000 грн. за місяць;
-10.02.2004 року між ОСОБА_1. (орендодавець) та ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди приміщення № 1, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти у тимчасове користування приміщення, що знаходиться в м. Миргороді, вул. Я. Усика, 1а площею 300 кв. м. (а.с. 29-31). Даний договір не є припиненим, розірваним або визнаним недійсним;
-відповідно до п. 2.1. договору оренди Приміщення від 10.02.2004 року, місячний розмір орендної плати становить 3000 грн.;
-згідно п. 8.5. договору оренди Приміщення від 10.02.2004 року, даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє 8 років до 10.02.2011 року;
-01.09.2004 року між ОСОБА_1. (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди приміщення, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти у тимчасове користування приміщення, що знаходиться в м. Миргороді, вул. Я. Усика, 1а (а.с. 24-25);
-згідно п. 2.1. договору оренди приміщення від 01.09.2004 року, орендна плата становить 3000 грн. в місяць;
-відповідно до п. 8.5. договору оренди приміщення від 01.09.2004 року, даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє 3 роки;
-договір оренди приміщення від 01.09.2004 року є нікчемним, відповідно до рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області у справі № 2-318 від 11.03.2005 року;
-приміщення, що знаходиться в м. Миргороді, вул. Я. Усика, 1а (далі по тексту -Приміщення) належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, про що свідчить Договір купівлі-продажу від 18.02.2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д. В., реєстр № 500 від 18.02.2003 року та зареєстрованого в Лубенському МБТІ реєстрову книгу № 1 за номером 23 (а.с. 18);
-ОСОБА_1 в рахунок орендної плати отримала 38 тис. грн., що підтверджується розписками (а.с. 59-71);
-11.03.2005 року рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області у справі № 2-318 зобов'язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 Приміщення, яке він отримав по договору оренди № 1 від 01.09.2004 року внаслідок нікчемності правочину (а.с. 26);
-ОСОБА_3 повернув ОСОБА_1 Приміщення, що підтверджується актом державного виконавця державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції від 20.09.2005 року.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_3 по договору оренди приміщення від 03.07.2003 року на суму 74430 грн. та в частині стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_4 за договорами оренди приміщення від 14.01.2004 року в розмірі 1799,82 грн. та № 1 від 10.02.2004 року в розмірі 52800 грн., позивач посилається на те, що відповідачі впродовж всього строку користування приміщенням по 30.07.2005 року не здійснювали оплату орендних платежів.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги до ФОП ОСОБА_3 про застосування наслідків нікчемного правочину, а саме договору оренди приміщення від 01.09.2004 року у вигляді відшкодування плати за 11 місяців користування нежитловим приміщенням у розмірі 18000 грн., посилається на те, що відповідач-1 в добровільному порядку відшкодував позивачці плату лише за 8 місяців користування приміщенням в розмірі 24000 грн.
Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частини стягнення з відповідача-1 заборгованості в розмірі 74430 грн. за договором оренди приміщення від 03.07.2003 року, посилається на те, що в матеріалах справи маються оригінали розписок про отримання позивачем орендних платежів, що спростовує доводи позивача щодо невиконання відповідачами обов'язків по оплаті за користування орендованим майном. Також господарський суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості по орендним платежам за договорами оренди приміщення від 14.01.2004 року в розмірі 1799,82 грн., № 1 від 10.02.2004 року в розмірі 52800 грн. та від 01.09.2004 в розмірі 18000 грн. виходив з того, що об'єкт оренди у період дії договору від 03.07.2003 року не може бути об'єктом оренди за іншими договорами, укладеними пізніше, оскільки це унеможливлює реалізацію права на користування цим об'єктом і не відповідає вимогам глави 58 ЦК України.
Однак колегія суддів апеляційного господарського суду не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 Порядку ведення книги обліку доходу і витрат затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходу і витрат»№ 1269 від 26.09.2001 року (далі по тексту -Порядок), книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 2001 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_3. Відповідно до довідки Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області № 1111/П/17-124 від 20.03.2008 року, ФОП ОСОБА_1 з 2002 року по даний час є платником єдиного податку та здійснює діяльність з надання в оренду нерухомості.
Отже, слід дійти висновку, що ФОП ОСОБА_1 зобов'язана вести Книгу обліку доходів і витрат (далі по тексту -Книга) з 2002 року по даний час з дотриманням вимог, встановлених Порядком.
Відповідно до п. 5 Порядку, суб'єктом підприємницької діяльності до Книги заносяться відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) з підсумком за день.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що при отриманні орендних платежів за договорами оренди приміщення ФОП ОСОБА_1 зобов'язана відобразити їх в Книзі з дотриманням вимог, встановлених п. 5 Порядку.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, аналізуючи докази наявні в матеріалах справи дійшла висновку, що позивач не відображала в Книзі доходи отримані з надання Приміщення в оренду, оскільки дати отримання орендних платежів та їх суми, вказані в розписках, не співпадають з датами проведення операцій та одержаними сумами, зазначеними в Книзі, що суперечить вимогам п. 5 Порядку.
Відповідно до п. 15 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що фізична особа-підприємець платник єдиного податку для підтвердження факту продажу товарів або надання послуг і відповідного отримання коштів в готівковій формі зобов'язаний надати користувачу розрахункові документи, форма і зміст яких встановлений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614 про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: фіскальний касовий чек на товари (послуги), розрахункова квитанція, квитки на приміські автомаршрути, квитки на міські автомаршрути, багажний квиток на приміські автомаршрути, квиток на міські маршрути електротранспорту, білети державних лотерей, квитанції на послуги підприємств поштового зв'язку, спрощена розрахункова квитанція.
Відповідно до п. 5.2. договору оренди Приміщення від 03.07.2003 року, орендна плата сплачується готівкою не пізніше п'ятого числа кожного поточного місяця протягом всього терміну оренди, про що орендодавцем (ФОП ОСОБА_1) надається орендарю (ФОП ОСОБА_3) розписка на отриману суму.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ФОП ОСОБА_1 пояснила, що на підтвердження прийняття оплати орендних платежів за спірними договорами видавалися лише розписки.
Як вбачається з матеріалів справи, громадянка ОСОБА_1 в рахунок орендної плати отримала 38 тис. грн., що підтверджується розписками. Докази видачі будь-яких інших документів на прийняття оплати за договорами оренди Приміщення від 03.07.2003 року, 14.01.2004 року, 10.02.2004 року та 01.09.2004 року в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що отримання грошових коштів та видача розписок не може бути розцінено як належна форма здійснення підприємницької діяльності і, відповідно, не є належними доказами отримання цих готівкових коштів саме підприємцем, а навпаки є доказом того, що позивач діяла не як суб'єкт підприємницької діяльності, а як фізична особа.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, орендодавцем в договорах оренди Приміщення від 03.07.2003 року та від 14.01.2004 року не вказано, що ОСОБА_1 діє як суб'єкт підприємницької діяльності, а в договорах оренди Приміщення від 10.02.2004 року та від 01.09.2004 року позивач вказана як «… Громадянка ОСОБА_1 …». Тобто в цих договорах не вказується, що ОСОБА_1 діяла як суб'єкт підприємницької діяльності.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в договорах оренди Приміщення від 03.07.2003 року, від 14.01.2004 року, від 10.02.2004 року та від 01.09.2004 року орендодавець ОСОБА_1 виступає не як суб'єкт підприємницької діяльності, а як фізична особа.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України. Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника.
Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що позовна заява ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договорам оренди Приміщення в розмірі 147029,82 грн. не підлягає розгляду в господарських судах України.
Згідно п. 1) ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що провадження у справі № 21/198 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по договорам оренди Приміщення в розмірі 147029,82 грн. підлягає припиненню.
Водночас колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає до уваги доводи позивача про те, що даний спір має розглядатися саме господарським судом, оскільки рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області у справі № 2-102/2006 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору оренди від 03.07.2003 року нікчемним та відшкодування збитків, пов'язаних з користуванням спорудою в розмірі 54259,32 грн. про закриття провадження стосується спору між іншими сторонами, за іншими підставами та іншим предметом.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття помилкового судового Рішення, а тому рішення господарського суду Полтавської області від 28.09.2007 року у справі № 21/198 підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 28.09.2007 року у справі № 21/198 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 28.09.2007 року у справі № 21/198 скасувати.
3. Провадження у справі № 21/198 припинити.
4. Копію постанови направити сторонам у справі.
5. Матеріали справи № 21/198 повернути до господарського суду Полтавської області
Головуючий суддя: Рудченко С.Г.
Судді:
Гаврилюк О.М
Поліщук В.Ю.
Дата відправки 11.04.08