Справа №22-ц/791/1025/2014 Головуючий в І інстанції: Зуб І.Ю.
Категорія: 48 Доповідач: Майданік В.В.
2014 року березня місяця 18 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Майданіка В.В.
суддів: Орловської Н.В.,
Кутурланової О.В.,
при секретарі: Гончар К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 11 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
13 січня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на користь дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 від усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину щомісячно з моменту подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.
Позов обґрунтувала тим, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дочки, яка проживає з нею та перебуває на її утриманні.
Рішенням суду від 11 лютого 2014 року позов було задоволено. Суд вирішив: стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання вказаної дитини у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 13.01.2014 року, до повноліття дитини; стягнути з відповідача на користь держави 243грн.60коп. судового збору; рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення суду змінити, зменшивши розмір аліментів з 1/3 до 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 13.01.2014 року, до повноліття дитини. При цьому послався на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вказав, що суд не врахував положення ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів, а саме не врахував, що позивачкою не надано доказів про проблеми дитини із здоров'ям та потреби у її лікуванні. Також, зазначив, що судом не враховано наявність у нього за рішенням суду від 16.06.2010 року обов'язків по сплаті аліментів на утримання непрацездатної матері в розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно до її смерті, а також те, що на момент ухвалення рішення він перебував на обліку в центрі зайнятості і отримував соціальну допомогу по безробіттю в середньому розмірі 1019грн. на місяць.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.
Згідно з копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 24.04.2012 року шлюб між чоловіком ОСОБА_2 і дружиною ОСОБА_3 розірвано 03.06.2010 року. Після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвища йому "ОСОБА_2", їй "ОСОБА_3" (а.с.3).
Відповідно до копії свідоцтва про народження від 23.09.2008 року позивачка і відповідач є батьками ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Херсоні (а.с.4).
Сторони не заперечують, що їх дочка ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні.
За довідкою Херсонського міського центру зайнятості №50 від 10.02.2014 року ОСОБА_2 перебуває на обліку як безробітний в Херсонському МЦЗ з 28.10.2013 року (а.с.23).
Відповідно до долученої при апеляційному розгляді справи довідки від 06.03.2014 року відповідач як безробітний отримував щомісячно допомогу з жовтня 2013 року по лютий 2014 року, всього у розмірі 5398,14грн.
Згідно свідоцтвам про народження, смерть та виписного епікризу міського інсультного центру клінічної лікарні Суворовського району м.Херсона матір'ю відповідача ОСОБА_2 є ОСОБА_7, яка перенесла сахарний діабет та проходила курс лікування в жовтні 2009 року, чоловік якої - ОСОБА_8, батько відповідача - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.24, 26, 27).
За наказом від 11.02.2014 року ОСОБА_2 прийнято з 12.02.2014 року на посаду провідного інженера з транспорту служби механізації, з посадовим окладом 1678грн. (а.с.39).
Відповідно до долученої до апеляційної скарги копії виконавчого листа на виконанні у ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні знаходиться виконавчий лист, виданий 29.06.2010 року, за рішенням суду про стягнення з відповідача у цій справі на користь ОСОБА_7 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини заробітку, щомісячно, починаючи з 01.06.2010 року до її смерті (а.с.40).
За ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.1 ст.183 вказаного Кодексу, яка визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини - частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При цьому відповідно до ч.2 ст.182 вказаного Кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Частина перша вказаної норми закону зазначає обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника інших дітей тощо.
При апеляційному розгляді справи як позивачка, так і відповідач наполягали на стягненні аліментів у частці від заробітку відповідача.
Суд першої інстанції, давши належну оцінку наявним у справі доказам, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення аліментів.
Проте, обґрунтовано визначивши розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) батька, суд не звернув увагу на те, що на день ухвалення оскаржуваного рішення відповідач, який щомісячно отримував допомогу по безробіттю та перебував на обліку в центрі зайнятості, має встановлені іншим судовим рішенням аліментні зобов'язання (в розмірі 1/4 частини заробітку) щодо своєї матері ОСОБА_7, яка хворіє, що в сукупності з стягнутими аліментами за цим рішенням становить більше половини заробітку (1/4 + 1/3 = 7/12 частин). Також колегія суддів звертає увагу і на ту обставину, що наступного дня після ухвалення рішення суду відповідач працевлаштувався.
Отже, частка від заробітку (доходу) відповідача як батька дитини у розмірі 1/3 частки визначена судом без урахування вказаних вище обставин, а тому підлягає зменшенню. На думку колегії суддів, зважаючи на обставини справи, є всі підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання вказаної дитини в розмірі 1/4 частини від заробітку. З урахуванням наведеного вище стягнення аліментів у зазначеному розмірі є справедливим та достатнім.
З урахуванням наведеного, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, судове рішення на підставі п.4 ст.309 ЦПК України необхідно змінити, стягнувши з відповідача на користь відповідачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 13.01.2014 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст.180, 182-183 СК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 11 лютого 2014 року змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 13.01.2014 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий:
судді: