12 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-7271/10/1470
Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.,
суддів - Кравченко К.В. та Вербицької Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
У жовтні 2010 року Державна податкова інспекція у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП) про стягнення з останньої податкового боргу в сумі 12250,00 грн..
В обґрунтування вимог позивачем зазначалось, що податковим повідомленням-рішенням від 12 липня 2010 року за №0013712350 відповідачці визначені штрафні фінансові санкції, проте, на час звернення до суду в порушення ст.25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" останні сплачені не були, а тому є підстави для стягнення з ФОП податкового боргу в сумі 12250,00 грн..
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в задоволенні вимог суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог, а також з того, що відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, вважає їх правильними з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень на перевірку від 23 червня 2010 року працівниками ДПІ було проведено перевірку з питань дотримання ФОП порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки був складений акт за № 0335/14/00/23/НОМЕР_1 від 28 червня 2010 року, відповідно до якого посадовими особами контролюючого органу встановлено порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон), зокрема ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 6125,00 грн..
На підставі акта проведеної перевірки ДПІ було прийнято рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за № 0013712350 від 12 липня 2010 року на суму 12250,00 грн. за порушення п.12 ст.3 та згідно ст.21 Закону.
Не погоджуючись з наведеним рішенням ФОП звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про його скасування.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2010 року по справі №2а-5242/10/1470, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року залишена без змін, позовні вимоги задоволено, суд визнав протиправним та скасував рішення від 12 липня 2010 року за №0013712350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ФОП.
Отже, враховуючи, що податкове повідомлення-рішення про накладення штрафних санкцій від 12 липня 2010 року було оскаржено в судовому порядку та скасовано постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2010 року, яка в порядку апеляційного та касаційного проваджень скасована не була, колегія суддів приходить до висновку, що податкове зобов'язання, визначене вищевказаним повідомленням-рішенням не підлягає сплаті або стягненню.
Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.
Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.
Доводи, викладені у апеляційній сказі були предметом дослідження судом першої інстанції та свого підтвердження не знайшли.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.Г. Федусик
Суддя: Суддя: К.В. Кравченко Н.В. Вербицька