Справа: № 2а/2570/2821/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
13 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Гром Л.М.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови, -
Позивач - Головне управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу від 18 травня 2011 року ВП № 17113842.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач - Головне управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02 лютого 2010 року до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області надійшов виконавчий лист Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2010 року по справі № 2а-3217/08/2570 про зобов'язання Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації нарахувати ОСОБА_3 недоплачену щорічну грошову допомогу за період з 08 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року, встановлену Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та забезпечити їх виплату.
03 лютого 2010 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на підставі вказаного виконавчого листа та заяви стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку з невиконанням рішення суду в наданий строк без поважних причин, державним виконавцем направлено боржнику розпорядження з вимогою виконати рішення суду та повідомити про його виконання.
Оскільки рішення суду не було виконане, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у сумі 680,00 грн., яка була надіслана боржнику для виконання.
Позивач повідомляв відповідача про неможливість виконання рішення суду, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках, що підтверджується листом № 05-05/4022 від 12 травня 2011 року.
Разом з тим, 18 травня 2011 року, у зв'язку з повторним невиконанням рішення суду, державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 1360,00 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Статтею 75 вищевказаного Закону передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
В силу ст. 89 Закону № 606-XIV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 травня 2011 року, у зв'язку з повторним невиконанням рішення суду, державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 1360,00 грн.
Копію постанови направлено на адресу Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації для виконання, що підтверджується супровідним листом від 18 травня 2011 року.
Так, листом № 05-05/4022 позивач повідомляв відповідача про неможливість виконання рішення суду у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках.
Разом з тим, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилання позивача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги, оскільки це не є підставою для ухилення від виконання судового рішення.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, оскільки оскаржувана позивачем постанова є правомірною та прийнята на підставі Закону України «Про виконавче провадження», з дотримання всіх вимог встановлених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Повний текст ухвали виготовлено 19.02. 2014 року.
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.