06 березня 2014 року м. Київ В/800/668/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Гаманка О.І., Лиски Т.О.,
Олексієнка М.М., Штульман І.В.,
розглянувши заяву Чопської митниці Міністерства доходів і зборів України (Міндоходів) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Державної митної служби України, Чопської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року даний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №1033-к від 18.05.2012 року і наказ Чопської митниці №897-к від 18.05.2012 року. Поновлено ОСОБА_6 на посаді головного інспектора сектору митного оформлення №1 митного поста «Лужанка» Чопської митниці та стягнуто на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.05.2012 року по 19.07.2012 року.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 28 листопада 2013 року рішення суду апеляційної інстанції скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено в силі.
У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року Чопська митниця Міндоходів просить скасувати вказану ухвалу, посилаючись не неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме п.6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.
Зокрема, заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 3 вересня 2013 року у іншій справі №К/9991/67436/12, якою залишено без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні аналогічного позову, а також на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2013 року у справі об'єднаний №К/9991/55364/12 (К/9991/56733/12) про скасування рішень судів першої і апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши заяву Чопської митниці Міндоходів та додані до неї матеріали, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що у даному випадку наявні підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду можуть бути виключно:
неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення з боку України міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Як вбачається з тексту ухвали Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким даний позов було задоволено. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що припинення державної служби позивача на підставі п. 6 ч. 1 ст.30 Закону України «Про державну службу» за порушення останнім вимог статей Митного кодексу України є неправомірним оскільки, державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
Разом з тим, в іншому рішенні від 3.09.2013 року, долученому Чопською митницею Міндоходів до заяви про перегляд Верховним Судом України, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність припинення державної служби позивача на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» за порушення статей Митного кодексу України в частині митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України.
Таким чином, суд касаційної інстанції у зазначених рішеннях на підставі застосування одних й тих самих норм матеріального права дійшов протилежних висновків.
Щодо ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2013 року у справі з об'єднаним №К/9991/55364/12 (К/9991/56733/12), на яку посилається заявник в обґрунтування своєї заяви, то ця ухвала не може бути підставою для перегляду, оскільки в даному випадку рішення судів попередніх інстанцій були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції. Тобто, судом касаційної інстанції рішення по суті спору не приймалось.
У зв'язку з наведеним колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що справа за позовом ОСОБА_6 до Державної митної служби України, Чопської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу має бути допущена до перегляду Верховним Судом України, оскільки наявні підстави, передбачені пунктом 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_6 до Державної митної служби України, Чопської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
С у д д і : В.І. Бутенко
О.І. Гаманко
Т.О. Лиска
М.М. Олексієнко
І.В. Штульман