06 березня 2014 року м. Київ К/800/927/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Донець О.Є, Мороз В.Ф.,
провівши попередній розгляд касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області на постанову Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року у справі № 2а/0510/141/2012 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області про визнання недійсним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області, в якому просив визнати недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області від 30.07.2012 року № 365 про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області призначити з 27.06.2012 року пенсію незалежно від віку, із зарахуванням до пільгового стажу періоду проходження військової служби з 26.06.1986 року по 08.06.1988 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області визначити розмір пенсії незалежно від віку відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року, задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши в межах доводів касаційної скарги матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області із заявою від 27.06.2012 року про призначення пенсії незалежно від віку, як особа, яка протягом більш ніж 25 років була зайнята на роботі зі шкідливими і важкими умовами праці за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, на підставі приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На підставі вказаної заяви від 27.06.2012 року рішенням Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області № 365 від 30.07.2012 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії незалежно від віку, у зв'язку з відсутністю у нього необхідного пільгового стажу - 25 років.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій враховуючи положення ст. 8 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» дійшли висновку, що оскільки факт навчання позивача у професійно-технічному навчальному закладі та перебування перед призовом на військову службу на посаді, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах, та продовження працювати на роботі, що передбачає пільгове право на пенсійне забезпечення після служби в армії, підтверджується дипломом та даними трудової книжки, відмова Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області в призначенні пенсії позивачу незалежно від віку є протиправною, а відтак є всі законні підстави для призначення позивачу пенсії незалежно від віку, із зарахуванням до пільгового стажу періоду проходження військової служби з 26.06.1986 року по 08.06.1988 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів та вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 01.09.1982 року до 30.06.1986 року навчався в Донецькому технікумі промислової автоматики за спеціальністю «Підземна розробка вугільних родовищ», з наступною видачею диплому за кваліфікацією «гірничий технік», що підтверджується копією диплому.
Одночасно із навчанням у наведеному ВНЗ, під час проходження виробничої практики позивач працював на шахті «Калинівська-Східна» підприємства «Макіїввугілля» за професіями: підземний гірник в період з 30.09.1985 року до 27.11.1985 року, учень гірника з ремонту гірничих видобутків на добувній дільниці в період з 26.03.1986 року по 03.05.1986 року.
В період з 26.06.1986 року по 08.06.1988 року позивач проходив строкову військову службу за призовом до лав Радянської армії.
Починаючи з 01.08.1988 року і до 16.02.2003 року працював на дільниці ВТБ шахти «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля» на різних посадах. Зокрема, з 01.08.1988 року до 01.03.1991 року обіймав посаду гірничого майстра підземного; з 01.03.1991 року до 01.04.1991 року виконував обов'язки помічника начальника дільниці ВТБ; з 01.04.1991 року до 19.06.2002 року на постійний основі обіймав посаду помічника начальника дільниці ВТБ; з 19.06.2002 р. по 16.02.2003 р. обіймав посаду майстра з прогнозування та контролю противикидних заходів.
З 21.02.2004 року і до теперішнього часу позивач працює на шахті на дільниці ВТБ приватного виробничого підприємства «Гірник-95», зокрема: з 21.02.2004 року по 01.02.2005 року обіймав посаду гірничого майстра; з 02.02.2005 року до теперішнього часу обіймає посаду заступника начальника дільниці.
Зазначені відомості про роботу підтверджуються копією трудової книжки та військовим білетом серії НОМЕР_1
Отже, як встановлено судами, загальний страховий стаж позивача складає 29 років 5 місяців та 25 днів. В тому числі пільговий стаж на пільгових умовах (без врахування строку військової служби) 23 роки 1 місяць 1 день, що зазначено в рішенні Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області № 365 від 30.07.2012 року.
Згідно з ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено судами, на момент призову на строкову військову службу (26.06.1986 року) позивач навчався в Донецькому технікумі промислової автоматики за спеціальністю «Підземна розробка вугільних родовищ», з наступною видачею диплому за кваліфікацією «гірничий технік». Диплом був виданий позивачу 30.06.1986 року.
Тобто, на момент призову на строкову військову службу позивач навчався за професією, що передбачає право на пенсію на пільгових умовах і тому строк військової служби з 26.06.1986 року по 08.06.1988 року повинен зараховуватись позивачу до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах і разом з ним позивач має більше 25 років підземного пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
Крім того, відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби та виконання військового обов'язку було і є обов'язком громадянина, ухилення від яких тягне за собою відповідальність у встановленому чинним законодавством порядку, тому будь-які обмеження трудових прав особи, пов'язані з проходженням такої служби або виконанням обов'язку, недопустимі.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 року № 103/98-ВР (далі - Закон № 103/98-ВР) час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Статтею 18 наведеного Закону встановлені типи професійно-технічних навчальних закладів, до яких належать, зокрема, всі типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Згідно з ст.3 Закон № 103/98-ВР професійно-технічне навчання - складова професійно-технічної освіти. Професійно-технічне навчання передбачає формування у громадян професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи чи групи робіт, і може здійснюватися у професійно-технічних навчальних закладах, а також шляхом індивідуального чи курсового навчання на виробництві, у сфері послуг. Тобто, головною ознакою професійно-технічного навчального закладу є формування професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи, а не його назва.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України знаходить обгрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що суб'єкт владних повноважень прийняв незаконне рішення щодо невизнання права позивача на зарахування до пільгового стажу періоду проходження військової служби з 26.06.1986 року по 08.06.1998 року, що дає право на пенсію на пільгових умовах, передбачену законодавством.
Судами вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
За приписами ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області відхилити.
Постанову Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року у справі № 2а/0510/141/2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.
Судді: