Провадження № 6/263/122/2014
Справа № 263/2571/14-ц
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.
20 березня 2014 року. Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі головуючого судді Степанової С.В., при секретарі Сіренко Ю.В., у відсутність заявника, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі подання державного виконавця погодженого начальником Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2, -
20 березня 2014 року до суду надійшло подання державного виконавця, погодженого начальником Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1. Справу просив розглянути у відсутності представника ВДВС.
В поданні зазначив, що у Жовтневому відділі ДВС ММУЮ на виконанні знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1875 від 28.07.2008 року, виданого Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на корсить ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 по 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття старшої дитини, починаючи з 02.07.2008 року.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що подання задоволенню не підлягає за наступними підставами.
Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 року із змінами (далі - Закон № 606-XIV), державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до п 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і виїзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ від 21.01.1994 року (далі - Закон № 3857-ХІІ), підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання зобов'язань. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.
Вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону N 606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Крім того, розд. XI "Обмеження у праві виїзду за межі України та заборона в'їзду в Україну" Інструкції з організації примусового виконання рішень, що набрала чинності з 17 квітня 2012 року та затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5 передбачено зміст подання державного виконавця при зверненні до суду, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, де зазначено, що подання повинно містити крім іншого підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань. У поданні має бути зазначено найменування органів, які мають здійснити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Державним виконавцем не надано копії постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-1875 від 28.07.2008 року, виданого Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області, не надано даних про те, що боржнику відомо про відкриття виконавчого провадження та що ним отримувалися виклики до державного виконавця. Даних про застосування до боржника державним виконавцем примусового приводу через органи внутрішніх справ або штрафних санкцій за неявку до державного виконавця, останнім також не надано.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що державним виконавцем не повно вчинено виконавчі дії, відсутні докази на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання, а направлення до суду копії виконавчого документу з запитами до державних установ щодо виявлення майна боржника та його доходів, не свідчить про ухилення боржника від виконання ним обов'язків, покладених рішенням суду, у поданні не зазначені всі відомості, які повинні бути вказані, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання за недоведеністю саме ухилення боржника від виконання зобов'язань та відсутність відомостей, які зазначені вище.
На підставі п. 18 ч. 3 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», п 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і виїзду в Україну громадян України», Інструкції з організації примусового виконання рішень, що набрала чинності з 17 квітня 2012 року та затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5, керуючись ст.ст. 10, 210, 377-1 ЦПК України, суд, -
Подання державного виконавця погодженого начальником Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2, залишити без задоволення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя С.В. Степанова