Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22-ц778/155/14 Головуючий у 1 інстанції: Калюжна В.В. Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.
18 березня 2014 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:
головуючого Савченко О.В.,
суддів Стрелець Л.Г.,
Гончар М. С.
при секретарі: Мосіній О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції,
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.
В обґрунтування вимог зазначав, що постановою державного виконавця від 06.09.2013 року було відкрито виконавче провадження з виконання судового рішення про усунення перешкод ОСОБА_4 у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном - квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення із зазначеної квартири ОСОБА_3 Відповідно до п.2 зазначеної постанови Боржник повинен був добровільно виконати рішення суду у строк до 20.09.2013 року. Зазначену постанову Заявник отримав 18.09.2013 року, а 25.09.2013 року державним виконавцем було здійснено примусове виселення з зазначеної вище квартири. Заявник вважає дії державного виконавця з приводу несвоєчасного надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження та виселення незаконними, такими, що не відповідають вимогам ст. ст. 25, 78 ЗУ «Про виконавче провадження».
Посилаючись на вказані обставини, просив суд визнати незаконними дії державного виконавця з приводу виселення ОСОБА_3 з квартири, зобов'язати державного виконавця забезпечити ОСОБА_3 доступ до квартири до виселення, проведеного відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2013 року скарга залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить її скасувати та направити справу до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя для розгляду.
У судове засідання апеляційного суду Запорізької області учасники процесу не з'явилися, про час і місце розгляду справи судом повідомлялись.
Апеляційний розгляд справи відбувся за відсутності представника Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції, який належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки, крім того державний виконавець надав суду свої заперечення на апеляційну скаргу, а також у відсутності апелянта ОСОБА_3, якому направлялись судові повістки за адресою, вказаною в скарзі та в апеляційній скарзі, проте, ОСОБА_3 ухиляється від отримання судових повісток, що є невиконанням ним обов'язків, встановлених статтею 27 ЦПК України, що свідчить про зловживання апелянтом своїми правами та обов'язками. За таких обставин судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності апелянта ОСОБА_3 -в силу приписів частини 2 статті 305 ЦПК України.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом визначено характер спірних правовідносин, вірно застосовано Закон України „Про виконавче провадження", ст. ст. 383,386 ЦПК України, та обґрунтовано залишено скаргу без задоволення.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного.
За правилами ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право оскаржити до суду рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону України „Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відповідно до ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом і цим законом.
Відповідно до ст. 78 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець перевіряє стан виконання рішення про виселення боржника на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.
У разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виконує його примусово.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2013 року державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесено постанову ВП № 39672383 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого 04.09.2013 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя про усунення перешкод ОСОБА_4 у здійсненні ним користування та розпорядження своїм майном - квартирою АДРЕСА_1 шляхом заборони проживання в зазначеній квартирі та виселення із вказаної квартири ОСОБА_3
В постанові державним виконавцем було встановлено строк добровільного виконання рішення суду до 20.09.2013 року, та попереджено про те, що у разі ненадання підтвердження виконання рішення суду, буде розпочате примусове виконання цього рішення про виселення з квартири АДРЕСА_1 зі стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. (а.с.4)
Копію постанови про відкриття виконавчого провадження в порядку ст. 31 Закону України „Про виконавче провадження" за вихідним номером 1225 /8 від 06.09.2013 року рекомендованою кореспонденцією надіслано сторонам виконавчого провадження, боржнику для добровільного виконання, позивачу до відома.
Отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження, 18.09.2013 року заявник ОСОБА_3 не звертався до державного виконавця ВДВС Орджонікідзевського районного управління юстиції із заявами про відкладення виконавчих дій, як того передбачає ст. 35 Закону України „Про виконавче провадження" - за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.
Посилання в апеляційній скарзі проте, що строк на добровільне виконання рішення суду є нереальним не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах Закону.
23 09.2013 року після закінчення строку для добровільного виконання рішення суду державним виконавцем на адресу боржника була направлена вимога про час та місце проведення виконавчих дій. Виконавчі дії щодо виселення з квартири АДРЕСА_1 проводились 25.09.2013 року.
При проведенні виконавчих дій по виселенню з квартири ОСОБА_3 був присутній і клопотання про відкладення виконавчих дій у відповідності до ст. 35 Закону України „Про виконавче провадження" не заявляв. Тому його доводи про те, що він не був належним чином повідомлений про дату проведення виконавчих дій також не заслуговують на увагу.
Статтею 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 307,312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2013 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: