Справа № 748/3432/13-ц Провадження № 22-ц/795/355/2014 Головуючий у I інстанції -Кухта В. О. Доповідач - Шевченко В. М.
Категорія -цивільна
26 лютого 2014 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіШевченка В.М.
суддів:Лакізи Г.П., Скрипки А.А.
при секретарі:Руденко О.М.
за участю:Представника апелянта - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Профіт" про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні,
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2013 у задоволенні позову ОСОБА_6 до ТОВ «Агро-Профіт» про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_6 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_6 працювала в ТОВ «Агро-Профіт». Наказом ТОВ «Агро-Профіт» № 49 від 24 жовтня 2013 р. була звільнена з даної роботи. Апелянт зазначає, що після звільнення відповідач - роботодавець через зарплатну картку двічі виплачував належні їй при звільненні кошти - 28.10.2013 року (лікарняні за серпень 2013 р. та компенсацію за невикористану відпустку) та після подачі позову - лікарняні за серпень 2013 р. виплачено 18.11.2013 р.
На думку апелянта, внаслідок вини відповідача остаточний розрахунок з позивачем було здійснено 18 листопада 2013 року, тому позивач просила стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 24.10.2013 р. по 18.11.2013 р., крім 25.10.2013 р., оскільки за цей день відповідач самостійно виплатив їй середній заробіток.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначає, що виплати за час перебування працівника на лікарняному нараховує та оплачує роботодавець, а не фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а матеріальне забезпечення призначається та надається за основним місцем роботи, тобто в ТОВ «Агро-Профіт». У зв'язку із наведеним гроші за перші п'ять днів лікарняного серпня 2013 року мав виплачувати роботодавець за рахунок власних коштів, а допомога по тимчасовій непрацездатності за серпень, відповідно до закону мала бути виплачена у найближчий день після призначення допомоги строк.
Суд не звернув уваги, що 09.08.2013 року позивачем було надано відповідачу лікарняний листок серії АВЮ№ 199149, і в разі здачі останнім в серпні 2013 року заяви - розрахунку по вказаному листку непрацездатності до Менської міжрайонної державної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності - роботодавець мав би сплатити належні їй (апелянту) кошти до дати звільнення - 23.10.2013 року. Відповідно до закону, лікарняний листок для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності повинен бути розглянутий роботодавцем не пізніше десяти днів з дня його надходження, тобто до 20 серпня 2013 року.
Проте, відповідач подав заяву - розрахунок по вказаному листку непрацездатності до Менської міжрайонної державної виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності не в серпні 2013 року, а лише 8 жовтня 2013 року, тобто через два місяці з дня його отримання. Внаслідок таких несумлінних дій відповідача, він розрахувався з апелянтом остаточно тільки 18 листопада 2013 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, відповідно до наказу №49-к від 24.10.2013 р. ОСОБА_6, фінансового менеджера товариства звільнено з 24 жовтня 2013 року із займаної в ТОВ «Агро-Профіт» посади відповідно до п.4ст.40 КЗпП України, за прогул без поважних причин з 12.08.2013 р. по 23.10.2013 р(ас.3).
Відповідно виписки з карткового рахунку заробітна плата та інші виплати були перераховані відповідачем на її рахунок 28.10.2013 р.
Оскільки відповідно до наказу про звільнення №49 від 24 жовтня 2013 року ОСОБА_6 була звільнена 24 жовтня 2013 року(четвер), а виплата належних їй від товариства сум, була проведена 28 жовтня 2013 року (понеділок), то ТОВ»Агро- Профіт» самостійно виплатило позивачу за один день затримки 25.10.2013 року - 580,62 грн. середньоденного заробітку.
Як вбачається з виписки з рахунку ТОВ «Агро-Профіт» за період 18.11.2013 р. по 19.11.2013 р., 18.11.2013 р. відповідачем отримано від Менського ВД Чернігівського ОВ ФСС ТВП фінансування на матеріальне забезпечення застрахованій особі по листку непрацездатності на суму 3635,20 грн., згідно заяви - розрахунку від 09.10.2013 р., та в цей же день відповідач перерахував ці кошти позивачу, що підтверджується випискою з карткового рахунку (а.с.19,20).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виплати з фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не є виплатами, що належать звільненому працівнику від підприємства, установи, організації, які в цих відносинах виступають лише страхувальниками, а тому посилання позивача та її представника на те, що строк затримки розрахунку продовжується до виплати матеріального забезпечення за лікарняним листком є необґрунтованими. Крім того, позивачем не доведено, що строк розрахунку при звільненні більший, ніж визначений відповідачем.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Відповідно до правил ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх належних йому сум має бути проведена в день звільнення.
Згідно ч.1ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, підприємство установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного звільнення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом виплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно із частиною другою статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності, незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми , не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи організації за місцем роботи у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України «Про збір і облік єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування» з 01.01. 2011 року роботодавець повинен відкрити спеціальний розрахунковий рахунок тільки для перерахування коштів по тимчасовій непрацездатності (оплати лікарняних листків) з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Отже з вищенаведеного можна зробити висновок, що за своєю правовою природою виплати, що здійснюються за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в разі тимчасової втрати громадянином працездатності, є страховими коштами які виплачуються застрахованим особам у разі настання страхового випадку, і не є сумами які належить сплачувати підприємству працівникові в розумінні ст. 116 КЗпП України.
За таких обставин, отримана ОСОБА_6 допомога по тимчасовій непрацездатності, яка була розрахована по листу непрацездатності серії АВЮ№199149 в розмірі 3635,20 грн., та перерахована 18.11.2013 року на окремий спеціальний рахунок ТОВ «Агро - Профіт», є страховими коштами для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Враховуючи зазначене, не ґрунтуються на вимогах закону доводи апеляційної скарги, про те що днем фактичного розрахунку при звільненні ОСОБА_6 є 18.11.2013 року, день коли останній були перераховані виплати з тимчасової непрацездатності.
Враховуючи вищенаведене, що за своєю сутністю допомога по тимчасовій непрацездатності не належить до сум, що сплачується підприємством особам, які працюють за трудовим договором, тому відсутні підстави для покладення на ТОВ»Агро-Профіт» відповідальності за ч.1ст.117 КЗпП України, щоналежить до компенсаційних виплат, і застосовується за порушення прав працівника на оплату праці, у зв'язку з передачею ТОВ «Агро-Профіт» заяви розрахунку на матеріальне забезпечення ОСОБА_6 до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Менська виконавча дирекція) 08 жовтня 2013 року на, що посилається позивач.
Суд першої інстанції врахував, що ОСОБА_6 в день звільнення 24 10. 2013 року не працювала, не пред'явила вимог про розрахунок, і відповідач виходячи з правил ст.116 КЗпП України повинен провести такий розрахунок не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про звільнення.
Оскільки, відповідач самостійно провів 28.10. 2013 року виплату належних їй позивачці сум, та виплатив позивачці за 1 день затримки-25.10.2013 року (вихідні і день виплати до розрахунку не включаються) середньоденний заробіток 580,62 грн., суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про безпідставність доводів позивача, що строк затримки розрахунку має починатися з 24.10.2013 року.
Враховуючи виклад обставин, якими обґрунтовувала позовні вимоги ОСОБА_6, визначивши правову суть спору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що в позові слід відмовити.
Місцевий суд повно і всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: