Номер провадження № 22-ц/785/2639/14
Головуючий у першій інстанції Науменко А.В.
Доповідач Доценко Л. І.
17.03.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Доценко Л.І.,
суддів - Заїкіна А.П., Гірняк Л.А.,
за участю секретаря - Булгак Х.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права на спадщину, про зобов'язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, здійснити відповідну реєстрацію у всіх передбачених законом реєстрах на видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом та видати передбачені витяги про реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за заповітом, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2013 року,
07.06.2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання права на спадщину, про зобов'язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, здійснити відповідну реєстрацію у всіх передбачених законом реєстрах на видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом та видати передбачені витяги про реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Позивачка обгрунтовує свої вимоги тим, що за договором №17666 купівлі-продажу нерухомого майна від 20 листопада 1996 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 придбали квартиру за АДРЕСА_1
27 січня 2006 року ОСОБА_6 склала заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 5-158, посвідчений державним нотаріусом К.Л. Пенчевим у Шостій Одеській державній нотаріальній конторі, відповідно до якого заповіла усе своє майно ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла, зазначене підтверджується свідоцтвом про смерть від 26 лютого 2010 року (Серія НОМЕР_1).
24 квітня 2010 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини, на той момент вже була відкрита спадкова справа №11/2010 від 01.03.2010 року.
На прохання ОСОБА_2 про видачу свідоцтва про право на спадщину нотаріус листом від 10.09.2010 року №227/02-14 надала роз'яснення, що необхідно надати правовстановлюючий документ на майно, а саме: оригінал договору № 17666 купівлі-продажу нерухомого майна від 20 листопада 1996 року, зареєстрованого Одеською товарною біржею.
У свою чергу 19 липня 2010 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6 звернувся ОСОБА_9, племінник померлої, який претендував на спадкове майно за законом. Однак листом від 19 липня 2010 року за №150/02-14 ОСОБА_9 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки є спір щодо спадкового майна.
Вищезазначений договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений на Одеській Товарній Біржі у двох примірних, один з яких залишився на Одеській товарній біржі, а другий був наданий покупцям ОСОБА_7 та ОСОБА_6 12 частина спірної квартири належала на праві приватної власності ОСОБА_7 та після смерті останнього перейшла до ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Шостою Одеською державною нотаріальною конторою 31.01.2002 року, реєстровий номер 2-195. Зазначене свідоцтво було отримано ОСОБА_3 на підставі оригіналу договору №17666 купівлі-продажу нерухомого майна від 20 листопада 1996 року.
На прохання ОСОБА_2 надати оригінал даного договору ОСОБА_3 відмовила. У зв'язку з цим ОСОБА_2 була змушена звернутись до суду з позовом про визнання за нею права власності у порядку спадкування за заповітом на 12частину квартири АДРЕСА_1. Суд рішенням від 30.11.2010 року позовні вимоги задовольнив. Однак 26.01.2011 року Апеляційний суд Одеської області вищезазначене рішення Приморського районного суду м. Одеси скасував.
У травні 2013 року ОСОБА_2 повторно звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак постановою нотаріуса від 20.05.2013 року відмовлено у видачі даного свідоцтва, оскільки не подані документи, необхідні для вчинення відповідних нотаріальних дій.
У зв'язку з цим, ОСОБА_2, будучи спадкоємцем за заповітом, позбавлена права вступити у належне їй право на спадщину, а саме 12 частину квартири АДРЕСА_1, звернулась до суду з відповідним позовом.
Представник позивача у судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення.
Третя особа у судове засідання не з'явилась, надала суду заперечення, відповідно до яких позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала та просила суд відмовити у їх задоволені.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду оскаржує представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заповіт ОСОБА_6 , залишений на ім;я ОСОБА_2 ніким не оскаржується, позивача не усунено від права на спадкування, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину ( ст.1296 ч.3 ЦК України), відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Крім того, позивач звернулася з позовом про визнання права на спадщину до ОСОБА_3, яка право ОСОБА_2 не оспорює та не порушує, а приватний нотаріус ОСОБА_4, до якої заявлено вимоги, у якості відповідача до участі у справі не залучена.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Закон надає перевагу спадкуванню за заповітом, в якому особа може висловити свою волю щодо розпорядження належним їй майном на користь будь- якої іншої особи. Щодо спадкування за законом, то воно має місце лише за умов: відсутності заповіту; визнання його недійсним; неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом або відмова від її прийняття; неохоплення заповітом усієї спадщини ( ст.1223 ЦК України).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1року, відкрилась спадщина, яка складається з 12 частини квартири АДРЕСА_1.
01 березня 2010року до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини до майна померлої ОСОБА_6 звернулась ОСОБА_3, на ім;я якої ОСОБА_6 залишила заповіт на все свої майно, посвідчений державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори 18.10.2000року за реєстровим № 1-1277.
26 квітня 2010року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12 було направлено ОСОБА_3 лист з роз;ясненням, що остання позбавлена права на спадкування, оскільки при перевірці Спадкового реєстру, згідно з витягу із Спадкового реєстру від 01.03.2010року за № 23002924, було встановлено, що 01.09.2004року ОСОБА_6 було скасовано раніше посвідчений заповіт та 27.01.2006року залишено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Шостої Одеської державної нотаріальної контори 27.01.2006року за реєстровим № 5-158.
26 квітня 2010року до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернулась ОСОБА_2., на ім;я якої залишено заповіт.
26 квітня 2010року приватним нотаріусом ОСОБА_4 зроблено запит до КП « Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об;єктів нерухомості» щодо належності нерухомого майна спадкодавцю. Відповідно до листа КП» ОМБТІ та РОН» від 26.04.2010року ОСОБА_6 належить 12 частка квартири за адресою : АДРЕСА_1 на підставі договору № 17666 купівлі- продажу нерухомого майна, зареєстрованого Одеською товарною біржею 20.11.1996року.
Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів та відомостей ( ст.42 Закону України « Про нотаріат», п.4.12 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно ст.69 Закону України « Про нотаріат» п.5 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус обов;язково перевіряє: факт смерті спадкодавця; наявність заповіту; час і місце відкриття спадщини; наявність спадкоємців, які мають право на обов;язкову частку у спадщині; прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб; склад спадкового майна.
Усі зазначені обставини повинні бути підтверджені відповідними документами. Щодо спадкового майна, мають бути подані документи, які підтверджують належність майна спадкодавцеві на праві приватної власності ( п.4.15 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій). У тому випадку, коли правовстановлюючий документ на майно, що підлягає реєстрації, повертається спадкоємцеві, нотаріус перевіряє цей документ, про що робить відмітку на заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину або примірнику свідоцтва, який залишається у спадковій справі ( п.7 глави 5 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій). Приєднання до матеріалів спадкової справи засвідчених в установленому порядку фотокопій правовстановлюючих документів допускається тільки у тих випадках, коли спадкодавець є співвласником об;єкта нерухомого майна, в інших випадках правовстановлюючий документ залишається в справі.
20 вересня 2010року листом приватного нотаріуса ОСОБА_4 ОСОБА_2 було роз;яснено, що для видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкову 1/2 частину квартири, останній необхідно надати правовстановлювальний документ на нерухоме майно, а саме : оригінал договору № 17666 купівлі- продажу нерухомого майна.
Позивачем нотаріусу не було надано оригіналу правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві, а саме договору № 17666 купівлі- продажу, у зв;язку з чим постановою приватного нотаріуса ОСОБА_4 від 20 травня 2013року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв;язку з ненаданням оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову, оскільки право на спадщину ОСОБА_2 ніким не оспорено, а відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно є підставою для захисту свого права шляхом визнання права власності на спадкове майно.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач вважає вибраний спосіб захисту свого права вірним, колегія суддів не приймає до уваги з вищевказаних обставин.
Доводи апеляційної скарги про те, що зобов;язання нотаріуса вчинити певні дії не є позовними вимогами до нотаріуса, це є порядком виконання судового рішення колегія суддів також не бере до уваги, оскільки відповідно до вимог ст.217 ЦПК України порядок виконання рішення суду стосується сторін по справі, а не третіх осіб.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Л.І. Доценко
Судді А.П. Заїкін
Л.А. Гірняк