Номер провадження № 22-ц/785/2369/14
Головуючий у першій інстанції Бучацька А.В.
Доповідач Ващенко Л. Г.
27.02.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Ващенко Л.Г.
суддів - Колеснікова Г.Я., Плавич Н.Д.
при секретарі - Орловій С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Саратського районного суду Одеської області від 11 грудня 2013 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26.11.2013 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі-Банк) звернулось із позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 4 951,60 гривень.
Позов обгрунтовано тим, що 13.05.2008 року сторони уклали договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, за умовами якого позивач відкрив відновлювальну відкличну кредитну лінію на загальну суму 30 000 гривень, а на день укладення договору встановлено ліміт у сумі 4 000 гривень
Відповідач не виконував належним чином зобов'язання за договором, внаслідок чого у нього станом на 25.12.2012 року виникла прострочена заборгованість.
Посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконує зобов'язання, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом, відсотками і комісією.
Відповідач позов не визнав.
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 11.12.2013 року позов задоволено: суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 4 951,60 гривень і судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на незаконність рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Представник позивача і відповідач у засідання колегії суддів не з'явились.
Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.
Згідно зі ст. 308 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд, задовольняючи позов і стягуючи з відповідача заборгованість у сумі 4 951,60 гривень виходив з того, що між сторонами існує зобов'язання, яке відповідач належним
2
чином не виконував , узв'язку з чим допустив заборгованість.
Висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону - ст. ст. 526,527,530,1054 ЦК України.
Встановлено, що 13.05.2008 року між сторонами укладено договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, за умовами якого позивач відкрив відповідачу картковий рахунок у національній валюті, випустив і надав відповідачу платіжну картку, надав ПІН-код і зобов'язався обслуговувати зазначену платіжну картку на умовах, викладених у тарифному пакеті. За умовами договору позивач відкрив відповідачу кредитну лінію на загальну суму 30 000 гнривень, при цому на день укладення договору ліміт кредитної лінії був встановлений у сумі 4 000 гривень (п.п.1.2,1.3 договору, а.с.5-9).
Станом на 25.12.2012 року за відповідачем утворилась заборгованість по тілу кредиту у сумі 2 687,35 гривень, прострочене тіло кредиту у сумі 812,65 гривень, заборгованість по відсоткам у сумі 45,60 гривень і заборгованість по комісії у сумі 1 406 гривень
Зазначені обставини підтверджуються розрахунком заборгованості, наданим позивачем (а.с.12).
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що він у повному обсязі розрахувався із позивачем по договору і відповідач не надав належних доказів на підтвердження існування заборгованості - не заслуговують на увагу.
Наявність заборгованісті позивач довів розрахунком заборгованості станом на 25.12.2012 року, який є у матеріалах справи і який, у розумінні ст.58 ЦПК України, є належним доказом у справі.
За змістом ст. 60 ч. ч.1,3,4 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Відповідач, всупереч ст. 60 ЦПК України, належними і допустимими доказами не довів тих обставин, що тіло кредиту з відсотками та комісією він повернув у повному обсязі, а також, що розрахунок заборгованості, наданий Банком, не відповідає дійсності..
Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, рішення суду відповідає вимогам закону, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Саратського районного суду Одеської області від 11 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко
Г.Я. Колесніков
Н.Д. Плавич