ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/1716/14 03.03.14
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
До відповідача товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»
Про стягнення 75218,08 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_1
від відповідача Губенко І.В. (за дов.)
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» про стягнення 75218,08 грн., з яких: 73253,39 грн. боргу, 228,37 грн. інфляційних, 325,56 грн. трьох процентів річних, 1410,76 грн. пені. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 24000,00 грн. на правову допомогу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено за надані позивачем послуги.
Ухвалою суду від 07.02.2014 р. порушено провадження у справі № 910/1716/14, розгляд останньої призначено на 03.03.2014 р..
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
17.11.2010 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (повіреним) та товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (довірителем) укладено договір про надання юридичних послуг, відповідно до п. 2.1 якого довіритель доручає, а повірений зобов'язується за винагороду від імені та за рахунок довірителя вчинити всі необхідні дії з метою стягнення з боржника регресної заборгованості.
Згідно з п. 8.1.1 Договору довіритель сплачує повіреному винагороду у розмірі 30% від поверненої суми бору, тобто такої, що фактично надійшла на рахунок довірителя.
Оплата винагороди здійснюється за результатами наданих послуг за наданими рахунками повіреного. Оплата винагороди здійснюється протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами акту про надані послуги.
Позивачем у період з 04.09.2013 р. до 30.01.2014 р. надано послуг на загальну суму 73253,39 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі наданих юридичних послуг.
Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 73253,39 грн. відповідачем не погашена.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 73253,39 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.
Пунктом 9.8 Договору передбачено, що за не своєчасну оплату послуг довіритель сплачує повіреному пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення оплати.
За розрахунком позивача, який прийнято судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 1410,76 грн. пені за періоди, визначені позивачем.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню 228,37 грн. інфляційної складової боргу (73481,76 грн. - борг з урахуванням встановленого індексу інфляції) та 325,56 трьох процентів річних.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також позивач заявив до стягнення 24000,00 грн. витрат на правову допомогу, посилаючись на договір про надання юридичних послуг № 1/14 від 03.01.2014 р., укладений між товариством з додатковою відповідальністю «Юридична компанія «Блек енд вайт» в особі Маришева Сергія Сергійовича, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.
До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.
Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.
У той же час, позивачем документального не підтверджено надання відповідних послуг саме адвокатом та понесення витрат у вказаному вище розмірі. Відтак підстави для покладення на відповідача 24000,00 грн. витрат на правову допомогу відсутні.
Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладається судовий збір. Надмірно сплачені позивачем 157,38 грн. судового збору підлягають поверненню йому з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 6, код 35893575) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 73481,76 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції), 325,56 трьох процентів річних, 1410,76 грн. пені, 1827,00 грн. судового збору.
Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України 157,38 грн. надмірно сплаченого судового збору.
Рішення підписано 18.03.2014 р.
Суддя С. А. Ковтун