Справа № 521/21131/13-ц
№пр.2/521/355/14
13 лютого 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - Буран О.М.
при секретарі - Янкул Г.І.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання дочки: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 000,00 гривень, починаючи з дня пред*явлення позову до досягнення дочкою повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_2
Свою заяву позивачка обґрунтовує тим, що сторони проживали разом у зареєстрованому шлюбі. 01.11.2013 року шлюб між сторонами було розірано. Від шлюбу сторони мають спільну дочку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої у Свідоцтві про народження вказано відповідача. Дитина проживає разом із матір*ю, яка здійснює догляд за нею. Позивачка одна не взмозі створити для дочки усі необхідні умови для її розвитку. Відповідач є працездатною особою, має стабільний заробіток. У добровільному порядку відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, тому позивачка змушена звернутися з вказаним позовом до суду.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Вислухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.4ст.130 ЦПК України, суд може ухвалити рішення у попередньому судовому засіданні, якщо відповідач визнав вимоги у повному обсязі, згідно з ч.4ст174 ЦПК України.
Судом встановленні такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що сторони проживали разом у зареєстрованому шлюбі. 01.11.2013 року шлюб між сторонами було розірано. Від шлюбу сторони мають спільну дочку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої у Свідоцтві про народження вказано відповідача, відповідно до Свідоцтва про народження від 14.07.2009 року, актовий запис №1247.
Судом встановлено, що вже тривалий час сторони зовсім не підтримують ніяких взаємин. Дитина мешкає разом з позивачкою. Позивачці самостійно утримувати дочку важко, вона не може створити усі необхідні умови для її розвитку. У добровільному порядку відповідач ніякої допомоги не надає, ухиляється від покладеного на нього обов'язку - утримувати дочку.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров*я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатність чоловіка.
Ч. 2 ст. 182 СК України, говорить, що розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.2,3 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Після досягнення повноліття найстаршою дитиною аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Приймаючи рішення та задовольняючи вимоги позивачки щодо стягнення аліментів на утримання дітей суд виходить з положень ст. 51 Конституції України, та ст.180 СК України, згідно з якими батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Відповідно обов'язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.
За таких обставин суд доходить до висновку, що позов про стягнення аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд роз'яснює, що згідно зі ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Керуючись ст. 10, 45, 60, 130, 213, 215, 217 ЦПК України, ст. ст. 112, 113, 180 - 185 СК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1000,00 (одна тисяча) гривень, починаючи з дня пред*явлення позову - з 17.12.2013 року до досягнення дочкою повноліття, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_2
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.М.Буран