Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 лютого 2014 р. Справа №805/645/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12-45 год
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Волгіної Н.П.,
при секретарі судового засідання - Алфьорової А.Ю., за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Какоркіної З.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області
про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати незаконними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області по обчисленню йому пільгової вислуги років за час проходження служби в підрозділі міліції особливого призначення "Беркут" та у відмові у застосування при обчислені вислуги років Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2012 року № 198;
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області зробити ОСОБА_1 розрахунок пільгової вислуги років за час проходження служби в підрозділі міліції особливого призначення "Беркут" згідно з діючим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2012 року № 198.
В обґрунтування вищезазначених вимог позивач зазначив наступне.
З 26 серпня 1994 року по 30 серпня 2008 року він перебував на службі в органах внутрішніх справ у Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, де проходив службу на посадах міліціонера, техніка військово-хімічного майна, інженера зі спеціальних технічних засобів, інструктора із застосування спеціальних засобів, командиру взводу в підрозділі міліції особливого призначення «Беркут».
30 серпня 2008 року наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 26 серпня 2008 року № 389 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас на підставі п.64«ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Як зазначено у наказі про звільнення, на момент звільнення календарна вислуга років позивача становила 15 років 10 місяців 3 дні, пільгова - 18 років 3 місяці 7 днів.
Наприкінці 2012 року позивачу стало відомо, що служба на окремих посадах у підрозділі міліції особливого призначення «Беркут», в тому числі на посадах техніка військово-хімічного майна, інженера зі спеціальних технічних засобів, інструктора із застосування спеціальних засобів у підрозділі міліції особливого призначення «Беркут» має зараховуватись до стажу на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора на підставі підпункту «в» п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» та наказу МВС України № 198 від 13 березня 2012 pоку, яким затверджений Перелік посад рядового і начальницького складу підрозділів міліції особливого призначення «Беркут», час проходження служби на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця). Всі посади, на яких позивач проходив службу, є в цьому Переліку, але при розрахунку йому пільгового стажу період служби на посадах техніка військово-хімічного майна, інженера зі спеціальних технічних засобів, інструктора із застосування спеціальних засобів у підрозділі міліції особливого призначення «Беркут» відповідачем врахований не був.
Для зарахування років його служби на зазначених вище посадах до пільгового стажу позивач звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, але отримав відмову (листи від 17 травня та 5 вересня 2013 року).
Не погодившись із відповідями ГУ МВС позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України.
На початку січня 2014 року позивачем отримано відповідь від Міністерства внутрішніх справ України від 26 грудня 2013 року № 6/1/3-Р-1540, у якій вказано на правильність дій Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області при здійсненні розрахунку стажу позивачу.
Однак, позивач вважає, що дії відповідача є незаконними, оскільки Наказ МВС України від 27 листопада 2003 року № 1442, на підставі якого розраховувався пільговий стаж позивача, оскільки Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 103-р він скасований як такий, що не набрав чинності.
Разом із цим, Наказ Міністерство внутрішніх справ України від 13 березня 2012 року № 198 встановлює, що вислуга років для призначення пенсій на пільгових умовах зараховується працівникам, зазначеним у п. 1 цього наказу, які перебували на службі після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (із змінами), при цьому таким працівникам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах», тобто, незалежно від часу проходження служби й звільнення з неї.
Позивач вважає, що на нього повинні поширюватися положення наказу Міністерства внутрішніх справ України от 13 березня 2012 року № 198, оскільки він перебував на службі в підрозділі міліції особливого призначення «Беркут» у період з серпня 1994 року по серпень 2008 року, тобто, у період, після набрання чинності вищезгаданої Постанови Кабінету Міністрів.
На підставі викладеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом (а.с. 3-6).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2014 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ГУМВС, відповідач) у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, вмотивувавши їх наступним.
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 26 серпня 1994 року по 30 серпня 2008 роки. Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 26 серпня 2008 року № 389 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «ж» (за власним бажанням) у запас з 30 серпня 2008 року.
Відповідно до наказу ГУ МВС України № 389 о/с від 26 серпня 2008 року станом на 1 вересня 2008 року вислуга років ОСОБА_1 склала: календарна - 15 років 10 місяців 3 дні, пільгова - 18 років 3 місяці 7 днів.
Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» ст. 1-2 цього Закону, а саме - особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше.
Таким чином, права на пенсії за вислугою років відповідно до зазначеного законодавства у позивача немає.
Крім того, згідно з п.п. «в» п. 3 Постанови Кабінету Міністрів від 17 липня1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей» до вислуги років особам, які проходять службу і мають право на призначення пенсій згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пільгових умовах із розрахунку один місяць за півтора зараховується тільки час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах міліції особливого призначення «Беркут» на посадах зазначених у переліку, який затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 листопада 2003 року № 1442, який діяв на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ.
Оскільки посади техніка військово-хімічного майна, інженера зі спеціальних технічних засобів, інженера по застосуванню спеціальних технічних засобів, інструктора із застосування спеціальних засобів групи бойової та спеціальної підготовки, на яких ОСОБА_1 перебував під час проходження служби у підрозділі міліції особливого призначення «Беркут», не увійшли до вищезазначеного переліку, тому цей період був зарахований для призначення пенсії у календарному обчисленні.
Положення Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2012 року № 198, на який посилається позивач і яким затверджено Перелік посад рядового і начальницького складу підрозділів міліції особливого призначення «Беркут», час проходження служби на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових мовах, станом на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ не існував, а тому положення зазначеного наказу на позивача не поширюються.
Таким чином, вимоги позивача не ґрунтуються на чинному законодавстві. Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецької області при розрахунку стажу ОСОБА_1 діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, не порушило права і законні інтереси позивача.
Враховуючи наведене, представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог у повному обсязі (а.с. 29-30).
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 26 серпня 1994 року по 30 серпня 2008 року, що визнається сторонами по справі (а.с. 7-10, 31-34, 55-63).
Як вбачається з матеріалів справ, а саме: з наказів ГУ МВС України в Донецькій області (витяги з яких містяться в матеріалах справи), довідки-витягу та послужного списку (а.с. 12, 32-34, 55-63) та виписки з наказів, під час проходження служби в органах внутрішніх справ позивач займав наступні посади:
- з 26 серпня 1994 року - міліціонер батальйону міліції швидкого реагування «Беркут» УМВС України в Донецькій області (наказ БМШР «Беркут» від 26 серпня 1994 року № 45 о/с;
- з 10 квітня 1996 року - технік військово-хімічного майна батальйону міліції швидкого реагування «Беркут» УМВС України в Донецькій області (наказ БМШР «Беркут» від 10 квітня 1996 року № 16 о/с;
- з 4 серпня 1999 року - інженер зі спеціальних технічних засобів батальйону міліції швидкого реагування «Беркут» УМВС України в Донецькій області (наказ УМВС в Донецькій області від 4 серпня 1999 року № 167 о/с;
- з 22 вересня 2004 року по - інженер по застосуванню спеціальних технічних засобів окремого батальйону міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в Донецькій області (наказ УМВС в області від 20 жовтня 2004 року № 244 о/с);
- з 7 червня 2005 року - інструктор зі застосування спеціальних засобів групи бойової та спеціальної підготовки полку міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в Донецькій області (наказ УМВС в області від 7 червня 2005 року № 178 о/с;
- з 1 вересня 2005 року - інструктор зі застосування спеціальних засобів групи бойової та спеціальної підготовки батальйону міліції особливого призначення «Беркут» УМВС України в Донецькій області (наказ УМВС в області від 6 вересня 2005 року № 282 о/с;
- з 7 червня 2006 року - командир взводу 1-ої оперативної роти батальйону міліції особливого призначення «Беркут» при УМВС України в Донецькій області (наказ УМВС в області від 7 червня 2006 року № 163 о/с;
- з 14 листопада 2006 року по 30 серпня 2008 року - інструктор із застосування спеціальних засобів та спеціальної підготовки батальйону міліції особливого призначення «Беркут» при ГУМВС України в Донецькій області (наказ ГУМВС в області від 14 листопада 2006 року № 353 о/с.
Під час проходження служби в органах внутрішніх справ позивач отримав наступні військові звання:
- старшина міліції (наказ БМШР «Беркут» від 26 серпня 1994 року № 45);
- прапорщик міліції (наказ УМВС України в Донецькій області від 2 лютого 1998 року № 21 о/с);
- молодший лейтенант міліції (наказ УМВС України в Донецькій області від 1 вересня 1999 року № 190 о/с);
- лейтенант міліції (наказ УМВС України в Донецькій області від 2 вересня 2000 року № 198 о/с);
- старший лейтенант міліції (наказ УМВС України в Донецькій області від 2 вересня 2009 року № 184 о/с);
- капітан міліції (наказ УМВС України в Донецькій області від 31 липня 2006 року № 222) (а.с. 12, 32-34).
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області № 389 о/с від 26 серпня 2008 року капітана міліції ОСОБА_1 (М-023733) - інструктора із застосування спеціальних засобів групи БСП БМОП «Беркут» при ГУМВС області звільнено у запас за п. 64 «ж» (за власним бажанням) з 30 серпня 2008 року. Як зазначено у наказі, вислуга років позивача станом на 1 вересня 2008 року складає: календарна - 15 років 10 місяців 3 дні, пільгова - 18 років 3 місяці 7 днів (а.с. 31).
В судовому засіданні встановлено, що розрахунок стажу позивача здійснювався на підставі п.п. «в» п. 3 Постанови Кабінету Міністрів від 17 липня1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей» та Наказу МВС України № 1442 від 27 листопада 2012 року, яким був затверджений перелік посад рядового і начальницького складу підрозділів міліції особливого призначення "Беркут", час проходження служби на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця) та якій був скасований постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 103-р.
Вважаючи, що розрахунок стажу його служби зроблений з порушенням чинного законодавства, у травні 2013 року позивач звернувся до ГУ МВС України у Донецькій області з проханням зробити йому перерахунок пільгового стажу із застосуванням при цьому Наказу МВС України № 198 від 13 березня 2012 року, яким був затверджений новий перелік посад рядового і начальницького складу підрозділів міліції особливого призначення "Беркут", час проходження служби на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця) та зарахувати до пільгового стажу позивача стаж служби на посадах техніка військово-хімічного майна, інженера зі спеціальних технічних засобів, інструктора із застосування спеціальних засобів у підрозділі міліції особливого призначення «Беркут».
Листом від 17 травня 2013 року № 14/2/Р-137 відповідач відмовився здійснити перерахунок та зазначив, що у зв'язку із тим, що на момент набрання чинності наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2012 року № 198 позивач вже був звільнений з органів внутрішніх справ, положення цього наказу на нього не поширюються (а.с. 13-14).
Не погодившись з відмовою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області позивач оскаржив її до Міністерства внутрішніх справ України.
Міністерством внутрішніх справ України заява позивача була перенаправлена до ГУ МВС України у Донецькій області. 5 вересня 2013 року позивачу надана відповідь (вих. № 2356-Р/Бс), за змістом аналогічна відповіді від 17 травня 2013 року (ас. 15-16).
Не погодившись із відповіддю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 5 вересня 2013 року, позивач знову звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з цього ж приводу.
На початку січня 2014 року позивачем отримано відповідь від Міністерства внутрішніх справ України від 26 грудня 2013 року № 6/1/3-Р-1540, у якій зазначено, що вислуга років позивача під час проходження служби в підрозділі міліції особливого призначення «Беркут» обчислювалася при звільненні позивача зі служби у 2008 році згідно з Переліком посад рядового і начальницького складу підрозділів міліції особливого призначення "Беркут", час проходження служби на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця), затвердженим Наказом МВС України від 27 листопада 2003 року № 1442. В цей перелік не входили деякі посади, на яких позивач проходив службу, а саме: посада техніка військово-хімічного майна, посада інженера зі спеціальних технічних засобів, посада інженера по застосуванню спеціальних технічних засобів, посада інструктора із застосування спеціальних засобів, тому період проходження позивачем служби на цих посадах зараховано позивачу у календарний стаж служби (а.с. 17).
Не погодившись з цією відповіддю позивач звернувся до суду із даним позовом.
При прийнятті рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Спірним питанням у даній справі є застосування при звільненні позивача з органів МВС (підрозділу міліції швидкого реагування «Беркут») під час розрахунку пільгового стажу Наказу Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 листопада 2003 року № 1442, яким затверджений Перелік посад рядового і начальницького складу в підрозділах міліції швидкого реагування «Беркут», стаж роботи на яких обчислюється з розрахунку один місяць служби за півтора місяця (за твердженням позивача цей наказ не набув чинності), а також правомірність/неправомірність відмови відповідача зробити позивачу у 2013 році перерахунок пільгового стажу за період служби з 1994 року по 2008 рік, застосувавши при цьому Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 198 від 13 березня 2012 року.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон «Про міліцію», Закон № 565-ХІІ) особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.
Відповідно до матеріалів справи позивач проходив державну службу в підрозділах міліції швидкого реагування «Беркут» при ГУ МВС України у період з 26 серпня 1994 року по 30 серпня 2008 року. Згідно наказу відповідача від 26 серпня 2013 року № 389 о/с, при звільненні позивач перебував у званні капітана міліції (а.с. 31).
Як встановлено в судовому засіданні, даний спір між сторонами виник у зв'язку із бажанням позивача отримати пенсію за вислугою років та необхідності зробити для цього перерахунок стажу його служби, а саме - пільгового стажу, що, як стверджує позивач, дасть йому змогу отримати цю пенсію.
Відповідно до ст. 231 Закону № 565-ХІІ пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Як вбачається з п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" ст. 12 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" ст. 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно з ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
17 липня 1992 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393).
Частиною 1 Постанови № 393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до п. «в» ч. 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: у підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ з охорони дипломатичних і консульських представництв іноземних держав, у підрозділах Управління державної охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
На виконання цієї постанови Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 листопада 2003 року № 1442 був затверджений Перелік посад рядового і начальницького складу в підрозділах міліції швидкого реагування «Беркут», стаж роботи на яких обчислюється з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.
До даного переліку не увійшли посади техніка військово-хімічного майна, інженера зі спеціальних технічних засобів, інструктора по застосуванню спеціальних технічних засобів, інструктора із застосування спеціальних засобів групи бойової та спеціальної підготовки (на яких перебував позивач під час проходження служби у підрозділі міліції особливого призначення «Беркут»).
Станом на час звільнення позивача з посади - 30 серпня 2008 року - зазначений вище Наказ МВС № 1442 не був визнаний незаконним або нечинним та не був скасований.
Таким чином, застосування відповідачем при розрахунку пільгового стажу позивачу приписів Наказу МВС України № 1442 від 27 листопада 2003 року, є цілком правомірним.
Відповідно, у задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання незаконними дій Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області по обчисленню йому пільгової вислуги років за час проходження служби в підрозділі міліції особливого призначення "Беркут" - задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог позивача про визнання незаконними дій Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області щодо відмови застосувати при обчислені вислуги років Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2012 року № 198, суд зазначає наступне.
15 лютого 2012 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 103-р, яким скасована низька наказів міністерств ті інших центральних органів виконавчої влади, серед яких і наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1442 від 27 листопада 2003 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Закону України від 7 жовтня 2010 року № 2591-VI "Про Кабінет Міністрів України" Розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цими розпорядженнями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.
Відповідно до п. 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 103-р воно набрало чинності 20 березня 2012 року.
13 березня 2012 року Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ № 198, зареєстрований в Мінюсті 28 березня 2012 року за № 464/20777, яким затверджений новий перелік посад рядового і начальницького складу підрозділів міліції особливого призначення «Беркут», час обчислення на яких обчислюється з розрахунку один місяць служби за півтора. Відповідно до п. 6 цього наказу він набрав чинності з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України, 2012, № 27 від 17 квітня 2012 року), тобто, з 17 квітня 2012 року.
Частиною 2 цього наказу передбачено, що вислуга років для призначення пенсій на пільгових умовах зараховується працівникам, зазначеним у п. 1 цього наказу (особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей), які перебували на службі після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, при цьому таким працівникам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зворотна дія (в тому числі і відомчі акти, яким є Наказ МВС України № 198) може мати місце тільки у випадку необхідності застосування до особи передбаченої законодавством відповідальності, яка скасовується або пом'якшується більш пізнішим актом. В інших випадках зворотна дія законів та підзаконних нормативно-правових актів не відбувається.
Зазначене узгоджується і з правовою позицієї Верховного Суду України, викладеної у постанові від 6 лютого 2012 року по справі 21-266а11, відповідно до якої набрання чинності нормативно-правовим актом має відбуватись з дня його офіційного опублікування або більш пізнішої дати. Іншої дати, такої як «дата, з якої змінюються правовідносини, що регулюються нормативно-правовим актом», законодавством не передбачено.
Відповідно, позовні вимоги позивача в частині визнання незаконними дій Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області щодо відмови застосувати у 2013 році при обчислені вислуги років позивачу за час його служби у період з серпня 1994 року по серпень 2008 рік приписів Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2012 року № 198, також не підлягають задоволенню.
З цих же підстав суд вуд відхиляє доводи позивача про те, що частиною 2 наказу МВС № 198 передбачено зарахування усім працівникам, зазначеним у п. 1 цього наказу (особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей), які перебували на службі після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах весь час проходження служби на зазначених у переліку посадах, - та зазначає, що передбачена ч. 2 наказу МВС № 198 необхідність зараховувати до пільгового стажу осіб весь період їх служби на посадах, зазначених у доданому до наказу переліку (у тому числі період служби на зазначених посадах після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, враховуючи норми ст. 58 Конституції України, стосуються тільки тих осіб, які звільняються зі служби після набрання цим наказом чинності, тобто, з 17 квітня 2012 року.
Беручи до уваги, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області зробити ОСОБА_1 розрахунок (перерахунок) пільгової вислуги років за час проходження служби в підрозділі міліції особливого призначення "Беркут" згідно з діючим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2012 року № 198 є похідними від позовних вимог про визнання незаконними дій Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області щодо відмови зробити такий перерахунок, а отже, також не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності зробленого у 2008 році розрахунку стажу його служби та правомірність відмови позивачу у 2013 році зробити перерахунок стажу його служби з урахуванням Наказу МВС України № 198 від 13 березня 2012 року.
Відповідно, у задоволенні позовних вимог позивача має бути відмовлено в повному обсязі.
Керуючись ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 -154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 21 лютого 2014 року в присутності позивача та представника відповідача.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складений 26 лютого 2014 року.
Суддя Волгіна Н.П.