м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
27.01.2009 року Справа № 5/659
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Семендяєвої І.В.
суддів Бойченка К.І.
Парамонової Т.Ф.
за присутністю секретаря
судового засідання Антонової І.В.
та представників сторін:
від позивача - повноважний та компетентний представник не прибув;
від відповідача - повноважний та компетентний представник не прибув,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу комунального автотранспортного підприємства
№ 032808, м. Свердловськ Луганської області
на ухвалу в порядку ст. 121 ГПК України
господарського суду Луганської області
від 04.12.08
у справі № 5/659 (суддя Яресько Б.В.)
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,
м. Свердловськ Луганської області
до відповідача комунального автотранспортного підприємства
№ 032808, м. Свердловськ Луганської області
про стягнення 71519 грн. 63 коп.
а також зустрічний позов
відповідача комунального автотранспортного підприємства
№ 032808, м. Свердловськ Луганської області
до позивача суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,
м. Свердловськ Луганської області
про визнання договору недійсним
Рішенням господарського суду Луганської області від 04.12.07 по справі № 5/659 з відповідача за первісним позовом -комунального автотранспортного підприємства № 032808, м. Свердловськ Луганської області (далі за текстом -КАТП № 032808, відповідач за первісним позовом, заявник апеляційної скарги) стягнуто на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі за текстом -СПД ФО ОСОБА_1, позивач за первісним позовом) збитки у сумі 63416 грн. 08 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 633 грн. 99 коп. та 104 грн. 63 коп. -витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Дане судове рішення набрало законної сили.
Відповідач 25.11.08 звернувся до господарського суду Луганської області із заявою від 24.11.08 № 272 про відстрочку виконання рішення господарського суду в якій просив суд надати відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 04.12.07 по справі № 5/659 до винесення Постанови Верховним судом України або до прийняття касаційної скарги до провадження по даній справі.
Необхідність розстрочення виконання судового рішення відповідач обґрунтував своєю фінансовою неплатоспроможністю, наявністю заборгованості із заробітної плати, боргами перед бюджетом, іншими кредиторами та відповідно, неможливістю виконання судового рішення через нестачу коштів.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.12.08 у задоволенні заяви № 272 комунального автотранспортного підприємства № 032808 про відстрочення виконання рішення господарського суду від 04.12.07 по справі № 5/659 відмовлено.
Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою, відповідач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 282 від 12.12.08, якою просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 04.12.08 та прийняти нову постанову, якою надати відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 04.12.07 по справі № 5/659 до винесення Постанови Верховним судом України або до прийняття касаційної скарги до провадження по даній справі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник вказує на те, що господарський суд Луганської області не вірно застосовує норму ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що відстрочка може бути надана тільки у виняткових випадках, в залежності від конкретних обставин справи, а ні при винесенні кожного судового рішення. Також заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 № 02-5/333, в якому вказано, що вирішуючи питання про відстрочку, господарський суд повинен вважати матеріальні зацікавленості сторін, їх фінансове становище, ступінь провини відповідача у виниклому спорі, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.
Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 22.12.08 прийняв до провадження апеляційну скаргу заявника.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 22.12.08 для розгляду вказаної вище апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Семендяєва І.В., судді -Бойченко К.І., Парамонова Т.Ф.
Заявник апеляційної скарги заявою від 06.01.09 № 1 уточнив вимоги апеляційної скарги від 12.12.08 № 282 і просить суд скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 04.12.08, якою відмовлено в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду по справі 5/659 та прийняти нову постанову, якою надати відстрочку виконання рішення господарського суду від 04.12.07 по справі № 5/659 до винесення постанови Верховним судом України або до прийняття касаційної скарги до провадження.
Позивач 26.01.09 надав письмове заперечення б/н від 23.01.09 на апеляційну скаргу відповідача, яким просить залишити апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Луганської області від 04.12.08 по справі № 5/659 про відмову в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду по даній справі без задоволення, а ухвалу господарського суду Луганської області від 04.12.08 про відстрочення виконання рішення суду по даній справі залишити без змін.
Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 13.01.09 розгляд апеляційної скарги комунального автотранспортного підприємства № 032808 від 12.12.08 № 282 на ухвалу місцевого господарського суду Луганської області від 04.12.08 було відкладено до 27.01.09.
Позивач та відповідач не забезпечили явку своїх представників у судове засідання, що відбулося 27.01.09.
Постанова приймається 27.01.09.
Частиною 2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
За змістом ст. 101 вказаного Кодексу у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду Луганської області від 04.12.07 стягнуто з комунального автотранспортного підприємства № 032808 на користь суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 збитки у сумі 63416 грн. 08 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 633 грн. 99 коп. та 104 грн. 63 коп. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні зустрічного позову відповідача про недійсність договору підряду було відмовлено.
За результатами апеляційної скарги відповідача Луганським апеляційним господарським судом була прийнята постанова, якою вимоги відповідача задоволені повністю, а саме: скасовано рішення господарського суду Луганської області від 04.12.07 № 5/659; визнано договір субпідряду № б/н від 05.02.07 недійсним; в задоволенні первісного позову позивачу відмовлено.
Позивачем була подана касаційна скарга на постанову Луганського апеляційного господарського суду до Вищого господарського суду, який розглянув цю скаргу та 16.09.08 ухвалив постанову, якою касаційну скаргу позивача задовольнив повністю, постанову Луганського апеляційного господарського суду від 25.04.08 по справі № 5/659 скасував, а рішення господарського суд Луганської області від 04.12.07 залишив без змін.
З свого боку відповідач з постановою Вищого господарського суду України не погодився та звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою про перегляд зазначеної постанови Вищого господарського суду України. Крім того, відповідачем до Верховного Суду України в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України була подана заява про зупинення виконання судового рішення, яка до теперішнього часу залишилася поки не розглянутою.
В той же час, оскільки рішення господарського суду Луганської області від 04.12.07 по справі № 5/659 вже набрало законної сили, позивач отримав наказ господарського суду Луганської області та звернувся із заявою про примусове виконання рішення суду до органів державної виконавчої служби.
Відповідач, посилаючись на те, що він зобов'язаний виконати рішення суду, що набрало законної сили, але для цього немає фінансової можливості, звернувся до господарського суду з заявою про надання відстрочки для виконання рішення суду.
У заяві, з якою звернувся відповідач до господарського суду Луганської області 25.11.08 про відстрочку виконання рішення господарського суду від 24.11.08 № 272, відповідач просить суд надати відстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 04.12.07 по справі № 5/659 до винесення постанови Верховним Судом України або до прийняття касаційної скарги до провадження.
Необхідність розстрочення виконання судового рішення відповідач, обґрунтував своєю фінансовою неплатоспроможністю, наявністю заборгованості з заробітної плати, боргами перед бюджетом, іншими кредиторами, та неможливістю виконання судового рішення через нестачу коштів.
Місцевий господарський суд підставно не задовольнив заяву про надання відстрочки виконання рішення до винесення постанови Верховним Судом України або до прийняття касаційної скарги до провадження, з приводу чого виніс ухвалу про відмову в наданні відстрочки виконання рішення суду, але з даною ухвалою господарського суду про відмову в наданні відстрочки виконання рішення відповідач не погодився і оскаржив її в апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу відповідача на ухвалу господарського суду про відмову в наданні відстрочки виконання рішення суду по суті, хоча можливість оскарження такої ухвали самою ст. 121 Господарського процесуального кодексу України прямо не передбачена; але суд апеляційної інстанції з даного питання приймає до уваги, що у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 20.10.06 № 01-8/2351 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року”, який має посилання на п. 7 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” йдеться про можливість апеляційного оскарження винесеної судом першої інстанції ухвали як про надання відстрочки виконання рішення суду, так і про відмові в наданні такої відстрочки.
Так, пункт 7 названого роз'яснення має такий зміст:
„ч.3 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України вимагає від господарського суду винесення ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку його виконання. Оскільки форма процесуального документа, який приймається за наслідками розгляду даного питання, не ставиться у залежність від вирішення по суті, то як прийняття, так і відхилення вимог заявника щодо відстрочки, розстрочки або зміни способу і порядку виконання рішення повинно оформлюватись ухвалою господарського суду, яку може бути переглянуто на загальних підставах згідно з розділами XII і XII-1 Господарського процесуального кодексу України. Можливості оскарження ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання судового рішення (ч. 4 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України) законом не передбачено”.
Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. З наведеного слідує що, господарський суд може але не зобов'язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання.
При розгляді заяви про надання відстрочки виконання рішення суду для з'ясування наявності обставин, які дають підставу для надання відстрочки виконання рішення суду слід також враховувати вказівки, що містяться в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочити виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Місцевий господарський суд підставно зазначив, що майновий стан боржника, відсутність у нього на цей час коштів, не може розглядатись тією винятковою обставиною, що надає право на відстрочку виконання грошового зобов'язання. Документи, які дійсно б підтверджували неможливість боржника (відповідача) виконати рішення суду, відповідач не надав. В той же час позивачем надані довідки та протокол (а. с. 34-42), згідно яких позивач має зобов'язання по заробітній платі, сплаті податків, комунальних послуг, тобто його фінансовий стан не є задовільним.
Позивач також посилається на Протокол засідання постійної депутатської комісії з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, благоустрою та архітектури від 07.10.08, яким було прийнято рішення про укладення договору на виконання робіт по плануванню та захороненню відходів між відповідачем та позивачем, що підтверджує те, що з вини відповідача виник спір та виникла заборгованість. Вини позивача в виникненні майнових вимог до відповідача не має. Позивач нагадує, що судовий розгляд по цій праві тягнеться з вересня 2007 року, та за цей час відповідач не зробив ніяких кроків по погашенню боргу, а тому позивач вважає, що заява про відстрочку виконання рішення господарського суду від 24.11.08 - це небажання виконувати законне рішення суду та чергова спроба затягнути й надалі виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно до ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Те, що відповідач не відмовився виконувати рішення господарського суду та що зупинення його діяльності сталось внаслідок банкрутства підприємства, не може бути підставою для надання відстрочки виконання рішення господарського суду. Крім того, не може бути надана відстрочка виконання рішення суду до невизначеної дати (згідно апеляційної скарги та заяви щодо уточнення вимог апеляційної скарги відповідач просить надати відстрочку виконання рішення господарського суду від 04.12.07 по справі № 5/659 до винесення постанови Верховним Судом України або прийняття касаційної скарги до провадження), так як відповідач не обґрунтовує, чому стане можливим виконання рішення господарського суду після прийняття касаційної скарги або винесення постанови Верховним Судом України.
Таким чином, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ухвала місцевого господарського суду, що оскаржується у даному випадку, ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 43, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-
1. Апеляційну скаргу комунального автотранспортного підприємства № 032808, м. Свердловськ Луганської області № 282 від 12.12.08 на ухвалу господарського суду Луганської області від 04.12.08 по справі № 5/659 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 04.12.08 у справі № 5/659 залишити без змін.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня її прийняття.
Головуючий суддя І.В. Семендяєва
Суддя К.І. Бойченко
Суддя Т.Ф. Парамонова