донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
03.02.2009 р. справа № 19/115
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Діброви Г.І.
суддів
Стойка О.В. , Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явився,
від відповідача:
Олійник Є.Ю. (довіреність №2 від 02.02.09р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудтехмаш», м.Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
03.12.2008 року
по справі
№ 19/115 (Дучал Н.М.)
за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області
до
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудтехмаш" м.Донецьк
про
стягнення заборгованості у сумі 2800 грн. 00 коп
У 2008 році позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудтехмаш», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 3 800 грн. 00 коп.
В процесі розгляду справи, позивач надав суду першої інстанції заяву про зменшення позовних вимог від 27.10.08р., якою просив стягнути з відповідача заборгованість по сплаті за надані послуги в сумі 2 800 грн. 00 коп., оскільки встановлено, що 29.01.07р. відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти в розмірі 1 000 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.08р. позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області були задоволені в повному обсязі. Рішення мотивовано тим, що в наданих відповідачем квитанціях, у графі «призначення платежу»не зазначено про перерахування позивачу грошових коштів саме за послуги за Договором доручення від 27.11.06р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рудтехмаш», м.Донецьк з прийнятим рішенням не згоден, вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства України. Тому відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 03.12.08р. скасувати.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області, до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 24.12.08р. особисто поштового відправлення - ухвали суду від 19.12.08р. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 19.12.08р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 19/115, та наданих представником відповідача пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду не відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.06р. між позивачем, Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, м.Словянськ Донецької області (далі - Повірений), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Рудтехмаш», м.Донецьк (далі - Довіритель), був укладений Договір доручення (далі -Договір).
Відповідно до вимог пункту 1.1 Договору, Довіритель доручив, а Повірений прийняв на себе зобов'язання представляти інтереси Довірителя у господарському суді Житомирської області по справі за позовом Довірителя до ТОВ «Валкі-Ільменті»про стягнення заборгованості за Договором № 12/1 від 29.03.06р.
В розділі 4 Договору сторони узгодили порядок оплати послуг Повіреного: за надання послуг, обумовлених в пункті 1.1 Договору, Довіритель перераховує на поточний рахунок Повіреного 2 000 грн. 00 коп. протягом 14 днів з дня підписання даного Договору (пункт 4.1 Договору); додатково до суми, зазначеної в пункті 4.1 Договору, Довіритель перераховує на поточний рахунок Повіреного 600 грн. 00 коп. за кожну участь Повіреного у судовому засіданні господарського суду Житомирської області (пункт 4.2 Договору). У випадку повного задоволення позовних вимог Довірителя та після набрання рішенням суду законної сили, в якості винагороди Довіритель перераховує на поточний рахунок Повіреного 10 000 грн. 00 коп. (пункт 4.3 Договору).
За результатами виконаної роботи, Повірений складає в двох примірниках Акт виконаних робіт, який надає Довірителю (пункт 4.4 Договору).
31.01.07 року між сторонами був підписаний Акт приймання -передачі виконаних робіт за Договором доручення від 27.11.06р.
З Акту приймання -передачі від 31.01.07р. вбачається, що Повірений надав Довірителю послуги з представництва 30.11.06р., 09.01.07р. та 31.01.07р. у господарському суді Житомирської області інтересів Довірителя по справі №2/4067 за позовом Довірителя до ТОВ «Валкі-Ільменті»про стягнення заборгованості та неустойки за Договором № 12/1 від 29.03.06р. Сторони дійшли згоди щодо вартості наданих послуг, а саме: 3 800 грн. 00 коп. До обсягу, виду та якості виконаної роботи Довіритель претензій не має.
Як зазначив позивач, 03.07.08р. він звернувся до відповідача з вимогою про перерахування грошових коштів в розмірі 3 800 грн. 00 коп.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області вважає, що відповідач умови Договору від 27.11.06р. щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав, обумовлену в Акті приймання -передачі від 31.01.07р. суму грошових коштів не перерахував. За цих підстав, позивач звернувся до господарського суду Донецької області за захистом своїх порушених прав.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення представника відповідача, судова колегія дійшла висновку, що:
Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України у випадках, коли правовідносини не врегульовані Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1000 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
Частиною 4 статті 1007 Цивільного кодексу України, передбачено що довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудтехмаш», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 3 800 грн. 00 коп. В процесі розгляду справи, позивач заявою від 27.10.08р. зменшив розмір позовних вимог до суми 2 800 грн. 00 коп., оскільки суму в розмірі 1 000 грн. 00 коп. визнав оплаченою відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи Додатком до виписки по системі Клієнт - банк по рахунку 26006198898001 від 29.01.07р.
В підтвердження оплати грошових коштів 29.11.06р. в розмірі 600 грн. 00 коп. та 05.01.07р. в розмірі 1 000 грн. 00 коп. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рудтехмаш», м.Донецьк надало копії: Квитанцій №0QXX97574, № 00MN81419; Звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт № 29 від 30.11.06р., № 1 від 05.01.07р.; Відомості обліку грошових коштів по рахунку № 372 за листопад 2006р. та за січень 2007р.; Податкові розрахунки сум доходу, нараховані (сплачені) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2006р. та за 1 квартал 2007р., які отримані Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Донецька 06.02.07р. і 07.05.07р. відповідно.
В матеріалах справи є наявними Листи Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»Донецької обласної дирекції № 09-2/19-752 від 29.10.08р., № 11-28-875-БТ від 10.11.08р., якими підтверджено отримання позивачем грошових коштів в розмірі 1 600 грн.
Грошові кошти в розмірі 1 200 грн. 00 коп. були сплачені відповідачем шляхом передання готівкових коштів позивачу. Використання підприємством відповідача суми 1 200 грн. 00 коп., як оплати за надані позивачем послуги за Договором доручення від 27.11.06р., підтверджується Звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт № 4 від 16.02.07р.; Відомістю обліку грошових коштів по рахунку № 372 за лютий 2007р.; Податковим розрахунком сум доходу, нараховані (сплачені) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2007р., який отриманий Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Донецька 07.05.07р.
З наданих у судовому засіданні пояснень відповідача та наявних в справі матеріалів, колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що фізичними особами -ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були здійснені платежі від імені саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудтехмаш», м.Донецьк на користь ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області в розмірі 3 800 грн. 00 коп., як оплату за послуги саме за Договором доручення від 27.11.06р., оскільки інших договорів в період з 27.11.06р. по 13.02.07р. між сторонами не укладалось.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази наявності між позивачем та вищевказаними фізичними особами будь-яких взаємовідносин щодо надання позивачем послуг саме фізичним особам, через яких було здійснено оплату позивачеві, факт якої підтверджений матеріалами справи в повному обсязі.
До того ж, позивач не заявляв в процесі розгляду справи судом першої інстанції будь-яких клопотань щодо проведення судової почеркознавчої експертизи або інших експертиз, з огляду на те, що наявна Квитанція до прибуткового касового ордеру від 12.02.07р. не є документом, в якому обов'язково повинна вказуватися підстава отримання коштів. Позивач не спростував наявність існування вказаної Квитанції на суму 1 200 грн. 00 коп., а те, що дану суму позивач не відобразив в своїй Книзі обліку доходів та витрат №1 не доказує відсутність факту передачі грошових коштів.
В матеріалах справи є взаємовиключні відповіді Банку (лист № 09-2/19-752 від 29.09.08р., лист № 11-28-875-БТ без дати) про повідомлення суду, яким чином позивач отримав грошові кошти від фізичних осіб шляхом внесення готівкою 29.11.06р. та 05.01.07р. Так, в першій відповіді було підтверджено факт зарахування грошових коштів банком сум 600 грн. та 1 000 грн. згідно Квитанцій №0QXX97574, № 00MN81419, які і були надані відповідачем суду першої інстанції і в яких зазначено, що платником є як фізична особа, так і підприємство відповідача. Крім того, ці фізичні особи є директором та заступником директора підприємства відповідача. В матеріалах справи відсутні докази того, що при внесенні готівки на карточний рахунок обов'язковою вимогою чинного законодавства України є зазначення Договору як підстави внесення коштів підприємством через уповноважені фізичні особи. А в другій відповіді банку просто зазначено про внесення грошових коштів на картку, що належить позивачеві з доданням копій платіжних доручень, які судом першої інстанції помилково прийняті в якості доказів по справі, з огляду на наступне:
Ці копії Платіжних доручень №228997311 та №235028967 завірені тільки банком, на них відсутні будь-які підписи або відмітки підприємства відповідача, вони свідчать про нібито проведення банком таких же самих операцій з цими ж грошовими коштами, в ті ж самі дати, що й Квитанції №0QXX97574, №00MN81419.
Судом першої інстанції помилково зазначені мотиви, з яких ці документи не можуть бути прийняті в якості доказів по справі. Надані банком копії Платіжних доручень, в яких не вказано підставу внесення сум -Договір, суперечать наявним в матеріалах справи Квитанціям, і тільки свідчать про факт внесення на карточний рахунок позивача грошових коштів.
Таким чином, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області не довів належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованість своїх позовних вимог.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що тільки в процесі розгляду справи у 2008 році, позивач визнав факт перерахування йому в січні 2007 року грошових коштів від відповідача в розмірі 1 000 грн. 00 коп., в зв'язку з чим зменшив свої позовні вимоги з посиланням на звірку взаєморозрахунків, доказів проведення якої в матеріалах справи немає, без обґрунтування мотивів невизнання факту такого перерахування раніше.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи та судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2008року у справі №19/115 підлягає скасуванню, апеляційна скарга -задоволенню, а у позовних вимогах Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудтехмаш», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 2 800 грн. 00 коп. слід відмовити в зв'язку з недоведеністю.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудтехмаш», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2008 року у справі № 19/115 задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2008 року по справі № 19/115 скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Слов'янськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рудтехмаш», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 2 800 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.
Головуючий Г.І. Діброва
Судді: О.В. Стойка
Т.А. Шевкова
Надр. 5 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3 -відповідачу;
4 -ДАГС;
5 -ГС Дон. обл.;
Ширіна Ю.М.